Page 173 - УДК

173

навантаження все більший об’єм непошкодженого матеріалу включається в

трансформацію. Природу цього процесу відображено у приблизно однаковому

прирості залишкової деформації у блоці І. Це узгоджується з розвитком

залишкової деформації з кількістю циклів NiTi сплаву для блоків із

послідовністю зростаючої амплітуди [154].

8 9
8.8
7
8.6
6
8.4
5
ε res , % 4 ε res , % 8.2
8
3 7.8
7.6
2
7.4
1
7.2
0 7
0 200 400 600 800 0 1000 2000 3000
N, цикли N, цикли

(a) (б)
Рис. 4.21. Залежність залишкової деформації від кількості циклів за змінної

амплітуди навантаження при R = 0,09 – 0,13 (a) та при R = 0,33 – 0,51 (б).

При переході до ІІ – ї ділянки навантаження (з меншою амплітудою)

спостерігали зменшення залишкової деформації із збільшенням циклічного

напрацювання. Така закономірність зберігається упродовж кожного блоку

навантаження аж до зруйнування зразка. Таким чином можна зробити висновок

про те, що ступінчасте зменшення амплітуди навантаження, змінює на

протилежний характер залежності залишкової деформації від кількості циклів

навантаження. Це може бути спричинене зменшенням об’єму матеріалу,

залученого у перетворення, а також зменшенням залишкових напружень

впродовж другого (низбкоамплітудного) блоку. Дослідження сканівним та

трансмісійним електронними мікроскопіями [207] показали, що циклічне фазове

перетворення призводить до формування і ковзання дислокацій, спричинених

перетвореннями. Дисклокації пригнічують зворотне перетворення і

спричинюють утворення залишкового мартенситу та залишкових напружень.