Page 147 - УДК

147

Висновки до розділу 3

1. Методом диференціальної сканувальної калориметрії досліджено температуру

прямих і зворотних фазових переходів нікелетитанового сплаву: A s = -60,5 С,

A f = -38,7 С, M s = -69,4 С, M f = -95,9 С.

2. Досліджено основні закономірності впливу електролітичного наводнювання на

діаграму деформування NiTi сплаву. Встановлено, що діаграма розтягу сплаву

при кімнатній температурі на повітрі у вихідному стані і після наводнення

2
тривалістю 65 год. за густини стуму і = 0,1 мА/см складається із трьох ділянок:
пружної (аустенітна фаза); псевдопружної (аустенітно - мартенситна фаза), де

проявляються властивості надпружності; пружно-пластичної (мартенситна

фаза), яка завершується руйнуванням зразка.

3. Збільшення тривалості електролітичного наводнювання та збільшенням його

тривалості можна досягти відсутності ділянки пластичної деформації на кривій
розтягу, що є, очевидно, результатом поєднання, процесів спричиненого

наводнюванням інтенсивного мартенситного перетворення та прояву водневої
крихкості мартенситної структури.

4. Виявлено ефект значного зниження напруження початку аустенітно-

мартенситного перетворення (на 14 %) та напруження руйнування (на 54 %)

наводненого сплаву порівняно з ненаводненим.

5. Незалежно від тривалості наводнювання (65550 год.) і густини струму

2
(0,0050,1 мА/см ) напруження аустенітно-мартенситного перетворення нікель-
титанового сплаву описується спадною експоненціальною залежністю від

показника середовища рН.

6. Встановлено, що незалежно від тривалості електролітичного наводнювання

гладких циліндричних зразків зародження руйнування відбувається від їх

зовнішньої поверхні шляхом формування фасеток відколу з характерним

рельєфом у вигляді річкових візерунків, Із зростанням тривалості наводнювання

зростає глибина, на яку поширюється руйнування відколом, та довжина окремих