Page 54 - Dys
P. 54

54

                  полягає  в  тому,  що  між  досліджуваним  та  допоміжним  електродами

                  пропускають змінний електричний струм визначеної частоти.

                         Допоміжним електродом служить платинова сітка циліндричної форми,

                  яка симетрично розміщена навколо робочого електроду. Площа допоміжного

                  електроду  є  набагато  більшою  порівняно  з  площею  робочого  електроду  і,

                  зважаючи  на  те,  що  коливання  потенціалу  допоміжного  електроду  є

                  незначними, його ємністю можна знехтувати. Тому значення диференційної

                  ємності  та  опору,  що  вимірюються  фактично,  є  ємністю  та  опором

                  досліджуваного  зразка  робочого  електроду  [175].  Всі  вимірювання

                  проводили  за  допомогою  імпедансного  моста  змінного  струму  Р-5021,

                  функціональна  схема  якого  представлена  на  рис.  2.4.  Вважають,  що  при

                  частоті  змінного  струму  10  кГц  електродними  реакціями  в  подвійному

                  електричному  шарі  можна  знехтувати,  тому  вимірювана  ємність  є  ємністю

                  подвійного електричного шару С робочого електроду.

                         Дослідження  залежності  диференційної  ємності  від  потенціалу

                  визначали  наступним  чином.  Мостом  змінного  струму  Р-5021  (рис. 2.4)

                  задавали  визначене  значення  частоти  змінного  струму  на  допоміжний

                  електрод. Від потенціалу, який встановлюється на досліджуваному робочому

                  електроді  за  допомогою  потенціостата  П-5827М,  ступінчато,  в  катодну

                  сторону,  змінювали  значення  величини  потенціалу  та  вимірювали

                  провідність  G s,  яку  пізніше  перераховували  на  опір  R s  та  ємність  С,  що

                  відповідали  потенціалу  Е.  Аналогічно  проводили  вимірювання  і  в  анодній

                  області.





                         2.6. Оцінювання опірності сталей виразковій корозії




                         Опір виразковій корозії оцінювали візуально на зруйнованих зразках за
                  густиною  корозійних  виразок. Визначали  параметр  k p  (кількість  виразок  на

                                                 –2
                  одиницю площі зразка, см ):
   49   50   51   52   53   54   55   56   57   58   59