Page 89 - Дисертаця Венгринюк

89

концентрація водню зросла приблизно у 21 та 18 рази для сталі у вихідному

стані та після експлуатації, відповідно.

3.3 Вплив наводнювання на опір руйнуванню сталі за розтягу з

урахуванням її експлуатації

Експериментували на сталі 17Г1С труби у вихідному та

експлуатованому станах [167, 168]. Використовували три циліндричні зразки

на кожний вимір, отримані дані усереднювали. Виготовлені зразки були як

поздовжньої, так і поперечної до осі труби орієнтації.

Наводнювання здійснювали у розчині H 2SO 4 (рН 1) з добавкою 10 г/л

2
(NH 2) 2CS впродовж 120 год: за помірного (і = 0,05 мА/см ) та значного
2
(і = 1 мА/см ) струму катодної поляризації. Навантажували зразки за звичайної
-1
-3
швидкості деформування 3∙10 с . Результати досліджень впливу
наводнювання на опір руйнуванню сталі за розтягу з урахуванням її

експлуатації наведені на рис. 3.5 та у табл. 3.6.
Діаграми розтягу поздовжніх та поперечних до напряму осі труби

зразків зі сталі 17Г1С у вихідному та експлуатованому станах після
електролітичного наводнювання з різною інтенсивністю та без нього

представлені на рис. 3.5, з аналізу яких бачимо, що характеристики міцності
сталі в обох станах не чутливі до водневого окрихчення. Водночас,

характеристики пластичності – чутливі до діє водню (табл. 3.6).

Не встановлено впливу наводнювання помірної інтенсивності на опір

руйнуванню сталі труби у вихідному стані як для поздовжніх, так і поперечних

зразків. Під час випробування поперечних зразків після їх наводнювання за

високого струму катодної поляризації (i = 1,0 мА/см ) зафіксували зменшення
2
опору руйнуванню сталі, що вказує на посилення чинника анізотропії.

Негативний вплив водню на відносне звуження ψ сталі 17Г1С в