Page 84 - Дисертаця Венгринюк
P. 84

84

                         Для  врахування  наводнювання  від  корозійної  взаємодії  металу  з

                  конденсованою вологою проаналізували інтенсивність електрохімічної корозії

                  сталі  у  модельному  розчині  [192],  який  відтворює  за  хімічним  складом

                  конденсовану в магістральному газопроводі вологу. Розчин містить хлориди,

                  гідрокарбонати та інші корозивні складники. Електрохімічна корозія сталі в

                  електроліті у присутності гідрокарбонатів протікає з деполяризацією водню

                  [192], і, відповідно, інтенсивність наводнювання сталі визначається густиною

                  струму катодних реакцій. Концентрація водню у сталі після її наводнювання з

                  електроліту  С  пропорційна  густині  катодного  струму  і,  який  також

                  пропорційний  перенапрузі  реакції  відновлення  іонів  водню  h.  Водень,  що

                  утворився, частково абсорбується металом і дифундує вглиб стінки труби у

                  напрямі до зовнішньої поверхні завдяки своїй високій рухливості та градієнту

                  його  концентрації.  Крім  того,  газоподібний  водень  в  електроліті  через

                  зміщення  рівноваги  реакцій  у  бік  адсорбції  та  абсорбції  водню  сприяє

                  наводнюванню металу [193, 194].

                         Електролітичне  наводнювання  сталей  є  основою  експрес-методу


                  наводнювання  об’єму  металу  до  певної  його  концентрації  С.  Його
                  застосовують  також  для  відтворення  впливу  газоподібного  водню  на


                  механічну  поведінку  сталей  [195].  Це  зумовлено  тим,  що  випробування
                  металів у водні за високих тисків є складним та вимагає спеціальних заходів


                  безпеки.  Водночас  відомо,  що  водень  у  металі  впливає  на  його  поведінку
                  незалежно від джерела його надходження – газоподібного чи електролітично


                  генерованого водню.

                         Для моделювання електролітичного джерела наводнювання в реальних

                  умовах,  а  також  дії  невисоких  тисків  газоподібного  водню  застосували
                                                                                    2
                  катодну поляризацію за густини струму і = 0,05 мА/см  у розчині сульфатної

                  кислоти H 2SO 4 (рН 1) з добавкою 10 г/л тіосечовини (NH 2) 2CS не тільки як

                  стимулятора  наводнювання,  але  також  інгібітора  корозії  для  уникнення

                  роз’їдання вершини тріщини, що могло би вплинути на механічну ситуацію в

                  тріщині поза класичними оцінками механіки руйнування.
   79   80   81   82   83   84   85   86   87   88   89