Page 67 - Дисертаця Венгринюк

67

Рисунок 2.5 – Геометрія зразка з надрізом для визначення

в’язкості руйнування методом J-інтеграла

Втомну тріщину вирощували консольним згином на установці для

циклічного навантаження зразків. Режими циклічного навантаження:

коефіцієнт асиметрії циклу віднульовий (R ~ 0), частота циклу 10 Гц.

Дотримувались вимог нормативного документа [75], за якими вирощування

втомної тріщини завершувалося за сили F не більше 0,4 P m, який для даних

геометрії зразка і схеми навантаження обчислювали за формулою:

2
P m = (0,5 σ y Bb )S, (2.1)
де B – товщина зразка, b = W – a; σ y = (σ 0,2 + σ В)/2.

Балкові зразки із попередньо наведеними втомними тріщинами

навантажували на розривній машині УМЕ-10ТМ триточковим згином з

дотриманням умови, що віддаль між опорами буде складати чотирикратну

висоту зразка W, тобто 60 мм. Натомість довжина зразків була значно більшою

(100 мм), що спричинено необхідністю їх фіксації в затискачах установки для

наведення втомних тріщин.

Під час триточкового вигину зразка з вирощеною втомною тріщиною на

розривній машині УМЕ-10ТМ (див. рис. 2.1), яка оснащена пристроєм для

вигину, реєстрували навантаження F та прогин f зразка по лінії прикладання

сили F і таким чином будували відповідно діаграму “F – f”, визначали площу

під діаграмою як енергію деформування зразка (рис. 2.6) і рівень J за простою

формулою для навантаження згином. Далі, кожний зразок з однієї серії

активно навантажували до певного прогину і розвантажували, потім тепловим

способом відтінювали статичний приріст тріщини від зони втомної тріщини.