Page 71 - Дисертаця Венгринюк

71

2.6 Методика досліджень впливу водню на механічну поведінку

сталей

Для дослідження впливу водню на механічні властивості сталей

застосовували попереднє електролітичне наводнювання за методикою,

описаною у п. 2.5. Циліндричні зразки на розтяг та балкові зразки з

наведеними втомними тріщинами піддавали електролітичному наводнюванню

і після цього випробовували на розтяг або тріщиностійкість, відповідно.

Опір сталей водневому окрихченню визначали за зміною

характеристики пластичності (відносним звуженням ) на гладких зразках на

розтяг (див. рис. 2.2), а на зразках з тріщинами – вплив водню на показники

тріщиностійкості. У першому випадку циліндричні зразки навантажували із

-1
-6
швидкістю деформування 10 с , що типово для випробувань сталей на
корозійне або водневе розтріскування.

Чутливість сталей до водневого окрихчення оцінювали за показниками

HES (hydrogen embrittlement susceptibility) за зміною характеристики

пластичності – відносного звуження за формулою:

 H
HES =  (1− ) 100% , (2.3)


H
де ψ , ψ – відносне звуження зразка за випробувань на розтяг у повітрі після

попереднього електролітичного наводнювання та без нього, відповідно.

Крім того, чутливість сталей до водневого окрихчення оцінювали за

показниками HES за зміною параметрів тріщиностійкості за формулами:

HES 0 = (1 − 0 H ) · 100%, (2.4)
0
H
HES 0,2 = (1 − 0,2 ) · 100%, (2.5)
0,2

β
HES = (1 − β H ) · 100%, (2.6)
β