Page 137 - Стасишин Дисертація

137

вони підвищуються на 65 % порівняно з вихідним. Очевидно, що на поверхні під час

насичення азотом формується новий мікрорельєф, де утворюються нові піки

(плямами фактичного контактування) профілю поверхні, якими можуть виступати

нітридні фази. Також визначали відносну опорну довжину профілю tp після кожної

технологічної операції за їх відносною опорною кривою профілю – крива Аббота

(див. рис. 3.23). Після термодифузійного насичення азотом опорна довжина профілю

збільшується і становить tp = 0,59. Щодо борування, то його вплив не є таким

істотним, як під час азотування. Це можна пояснити тим, що в процесі

термодифузійного насичення атоми бору рівномірно дифундують у поверхневі шари

матеріалу. Плівка, яка утворюється під час борування, рівномірно покриває всю

оброблювану поверхню, тим самим заліковуючи мікровпадини профілю поверхні.

Крокові значення та опорна довжина профілю після процесу борування практично

не змінюються.

Азотування за температури 750⁰С (таблиця 3.3) зумовлює незначний вплив на

ексцес поверхні та знижує параметр асиметрії у 2,9 рази, що характеризує поверхню

з низькими вершинами і глибокими западинами. Підвищення температури газового

азотування незначно знижує параметр ексцесу порівняно з вихідним. Коефіцієнт

асиметрії підвищується і наближається до вихідного (без ХТО). Таке підвищення

коефіцієнта асиметрії відбувається внаслідок утворення нового мікрорельєфу по всій

поверхні та істотного підвищення висотних параметрів шорсткості.

Таблиця 3.3. – Параметри шорсткості поверхні після азотування титану

ВТ1-0 за різних температур

Параметри шорсткості поверхні*, мкм
Обробка
R a R t R pm R vm S m S t p S a S sk S ku

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

Шліфування 0,213 1,435 0,626 0,543 2,59 1,65 0,54 0,212 -0,055 3,334

Полірування 0,051 0,293 0,124 0,117 3,50 2,21 0,58 0,051 -0,059 2,886