Page 117 - Стасишин Дисертація

117

водню вимірювали атмосферний тиск та температуру рідини у термостаті.

Виміряний об’єм водню приводили до нормальних умов (t = 0˚C; p = 760 мм.рт.ст),

використовуючи рівняння для ідеального газу:

V 0 = 273,16 V p / 760 (273,16 + t) (3.7)

де: V 0 і V – приведений до н.у. об’єм газу і виміряний об’єм газу (л) за температури t

(˚C) відповідно, p – атмосферний тиск в момент вимірювання об’єму газу, мм.рт.ст.

За дотримання всіх перелічених процедур проводили експериментальні

дослідження водневого пошкодження зразків, що виготовляли зі сталей армко-

залізо, 45 та У8. Також було обрано оптимальні та рівні умови наводнювання для

проведення порівняльного аналізу та формування висновків.

3.2.5 Дослідження впливу водню на поверхні сталей з різною структурою

Першим досліджуваним матеріалом була сталь У8. Для досліджень

виготовляли пластиноподібні зразки (50 мм × 20 мм × 2 мм) зі сталі У8 (перлітна

структура), поверхню яких шліфували і полірували до шорсткості Rz = 0,60 мкм,

після чого відпалювали у вакуумі за температури АС3+30ºС. Зразки електролітично

наводнювали за кімнатної температури в 1N розчині H 2SO 4 з домішкою 10 мг/л

триоксиду миш’яку для інгібування реакції молізаціїі водню на поверхні. Тривалість

2
катодної поляризації 1 год, густина струму 0,5…2,0 А/дм , анодом слугувала
платинова сітка. Концентрацію дифузійно-рухливого водню визначали методом

вакуумної екстракції, а вміст залишкового водню досліджували за допомогою

аналізатора фірми BRUKER Galileo G8. Металографічні дослідження проводили на

оптичному мікроскопі “Neophot-2“, сканівному електронному мікроскопі EVO

40XVP з системою мікрорентгеноспектрального аналізу на енергодисперсійному

рентгенівському спектрометрі INCA ENERGY 350 та системи аналізу картин

дифракції відбитих електронів Oxford Instruments на базі електронного мікроскопу

Carl Zeiss для текстурного та фазового аналізу металів і сплавів. Для контролю