Page 119 - Стасишин Дисертація
P. 119

119

             площі  високодефектних  міжфазних  границь  між  феритними  і  цементитними

             пластинами  у  перліті.  Абсорбція  водню  ґраткою  цементиту  відбувається  за

             підвищеної енергії активації, і тому зростання концентрації водню не пропорційне

             співвідношенню  густини  дислокацій  у  фериті  і  перліті.  Із  цих  самих  причин

             концентрація залишкового водню у сталі з перлітною структурою практично в два

             рази менша (2,33 ррm) проти зафіксованої у фериті.

                     Рух водню у поверхневих шарах у процесі електролітичного наводнювання та

             під  час  десорбції  змінює  його  концентрацію  в  мікрооб’ємах  металу,  густину

             дислокацій, величину напружень і мікромеханічні властивості. Встановлено, що під

             час десорбції водню після наводнювання мікротвердість перліту змінюється.

                     Для  перлітної  структури  спостерігається  подібна  тенденція  зміни  значень

             мікротвердості.  Так  мікротвердість  перліту  у  вихідному  стані  становить

             1850±130 МПа,  через  15  хв  після  наводнювання  –  1890±210  МПа  і  поступово  з

             десорбцією водню значення мікротвердості зростає зі збільшенням розкиду значень

             та після 24 год становить 2270±510 МПа. Така величина розкиду значень пов’язана

             з  різною  орієнтацією  цементитних  пластин  і  відповідно  різними  коефіцієнтами

             дифузії водню при сорбції-десорбції [43], від чого залежать концентрація і розподіл

             його  у  мікроб’ємах  та,  відповідно,  мікротвердість.  Із  виходом  основної  кількості

             дифузійно  рухливого  водню  із  перліту  розкид  значень  зменшується  і  середнє

             значення  становить  2100  МПа.  Отже,  фізико-механічні  властивості  поверхневих

             шарів фериту  і перліту визначаються структурними властивостями і змінюються.

             Після  наводнювання  спостерігається  фрагментація  зерен,  найактивніше  вона

             проявляється  у  зернах  з  орієнтацією  вздовж  осі  текстури  [001],  а  також

             переорієнтація субструктури зерен, про яку свідчить зміна однотонності зерен.

                     Зміни  в  поверхневих  шарах  під  час  десорбції  знаходять  відображення  на

             картинах відтворених рельєфах поверхні за допомогою інтерферометра Тваймана–

             Гріна із джерелом когерентного лазерного випромінювання з довжиною хвилі 450


             нм.  На  рис.  3.20  представлено  відтворений  рельєф  поверхні  сталі  У8  перед
   114   115   116   117   118   119   120   121   122   123   124