Page 116 - Стасишин Дисертація
P. 116

116

                     В той же час визначення концентрації водню є одним з найскладніших завдань

             сучасного матеріалознавства, оскільки більшість аналітичних методик малочутливі

             до  нього.  Серед  методів  аналізу  водню  слід  відзначити  повторно-іонну  мас-

             спектрометрію  (напівкількісний,  руйнівний),  метод  резонансних  ядерних  реакцій

             (потребує прискорювача важких іонів на енергію понад 6 МеВ), ІЧ-спектроскопію

             (визначається  тільки  тип  зв'язку),  метод  нагрівання  зразка  і  аналізу  газової

             компоненти (руйнівний).

                     Оскільки  кожен  з  перерахованих  методів  має  певні  недоліки,  останніми

             роками інтенсивно розвивається метод ядер віддачі, заснований на розсіянні зразком

             пучка іонів з енергією в декілька МеВ і реєстрації вибитих з мішені ядер віддачі.

             Метод дозволяє визначати профілі концентрації водню в металах, володіє високою

             чутливістю і є неруйнівним.

                     Об’єм  дифузійно-рухливого  водню,  десорбованого  зі  зразка,  визначали  за

             допомогою приладу евдіометричного типу. Прилад U-подібної форми, в якого праве

             коліно  представляє  калібровану  бюретку  об’ємом  1  мл  (ціна  поділки  –  0,01  мл),

             ліве –  циліндричну  скляну  колбу  з  конусною  шліф-муфтою  у  верхній  частині  та

             притертим герметичним краном. Суцільний керн крана має канал, який з’єднує об’єм

             колби з отвором у стінці її муфти і служить для вирівнювання тиску у верхній частині

             колби (над рідиною) з атмосферним перед закриттям крана на початку екстракції

             газу.  Дибутиловий  ефір  фталевої  кислоти  С 6Н 4(СООС 4Н 9) 2  служив  запираючою

             рідиною,  якою  наповнювали  прилад  до  мітки  на  муфті  колби.  Щоб  зменшити

             похибку  вимірювання,  зумовлену  температурними  змінами,  прилад  поміщають  у

             термостат з температурою рідини 24±1˚С.

                     Металевий  зразок  визначеної  маси  після  електролітичного  наводнення

             промивали  проточною  водою,  висушували  фільтрувальним  папером,  промивали

             етиловим спиртом і поміщали у колбу приладу, наповненого рідиною. Тривалість

             підготовчих операцій не перевищувала 1 хв. Поворотом крана вирівнювали меніски


             рідини в бюретці та колбі і наступним поворотом герметизували колбу. Тривалість
             екстракції  водню  становила  5  год.  Одночасно  з  визначенням  об’єму  виділеного
   111   112   113   114   115   116   117   118   119   120   121