Page 112 - Стасишин Дисертація
P. 112

112

             поверхні, густини струму, температури, складу електроліту, значення рН та інших

             умов  електролізу,  і  зумовлена  труднощами  перебігу  наступних  стадій  катодної

             реакції:

                     1)  транспортування  водневих  іонів  або  їх  донорів  до  поверхні  катода

             (подвійного електричного шару);

                     2)  розряд  іонів  водню  на  катоді,  тобто  звільнення  протонів  від  сольватних

             зв'язків H s  і адсорбція їх на поверхні металу з одночасною електронейтралізацією
                          +
             (реакція Фольмера ):



                                                               +    –
                                                            H s  + е  => H ад                                            (3.2)


             де: Н ад – адсорбований атом водню;

                     3)  утворення  молекул  Н 2  на  поверхні  металу  при  збереженні  адсорбційних

             зв'язків, яке проходить по двох реакціях:

                     – рекомбінації (реакція Тафеля) Н ад + Н ад => Н 2 ад або

                                                                                                  –
                     – електрохімічної десорбції (реакція Гейровського) Н ад + Н  + е  => Н 2 ад
                                                                                            +
                     4)  десорбція  адсорбованих  молекул  Н 2  ад  з  поверхні  металу  і  перехід  їх  в

             прикатодний шар електроліту;

                     5) міграція молекулярного водню Н 2 з прикатодного шару у глибину розчину

             з подальшим виділенням в атмосферу у газоподібному стані.

                     Внаслідок  неоднакової  активності  різних  ділянок  гетерогенної  поверхні

             катода,  реакції  електрохімічної  десорбції  і  рекомбінації  можуть  проходити

             паралельно.  Інтенсивність  поглинання  водню  металом  при  катодному  процесі

             зростає за присутності в розчині певних сполук (H 2SeO 3, CS(NH 2) 2, Na 2HAsO 4 та ін.),

             т.  зв.  стимуляторів  наводнювання.  Невеликі  їх  концентрації  (0,01…  10  мг/л)  у

             розчині  уповільнюють  рекомбінацію  і  молізацію  іонів,  полегшуючи  тим  самим

             умови проникнення водню в глибину металу.


                     В результаті взаємодії триоксиду миш’яку з водою утворюється миш’яковиста
             кислота (орто):
   107   108   109   110   111   112   113   114   115   116   117