Page 112 - Стасишин Дисертація

112

поверхні, густини струму, температури, складу електроліту, значення рН та інших

умов електролізу, і зумовлена труднощами перебігу наступних стадій катодної

реакції:

1) транспортування водневих іонів або їх донорів до поверхні катода

(подвійного електричного шару);

2) розряд іонів водню на катоді, тобто звільнення протонів від сольватних

зв'язків H s і адсорбція їх на поверхні металу з одночасною електронейтралізацією
+
(реакція Фольмера ):

+ –
H s + е => H ад (3.2)

де: Н ад – адсорбований атом водню;

3) утворення молекул Н 2 на поверхні металу при збереженні адсорбційних

зв'язків, яке проходить по двох реакціях:

– рекомбінації (реакція Тафеля) Н ад + Н ад => Н 2 ад або

–
– електрохімічної десорбції (реакція Гейровського) Н ад + Н + е => Н 2 ад
+
4) десорбція адсорбованих молекул Н 2 ад з поверхні металу і перехід їх в

прикатодний шар електроліту;

5) міграція молекулярного водню Н 2 з прикатодного шару у глибину розчину

з подальшим виділенням в атмосферу у газоподібному стані.

Внаслідок неоднакової активності різних ділянок гетерогенної поверхні

катода, реакції електрохімічної десорбції і рекомбінації можуть проходити

паралельно. Інтенсивність поглинання водню металом при катодному процесі

зростає за присутності в розчині певних сполук (H 2SeO 3, CS(NH 2) 2, Na 2HAsO 4 та ін.),

т. зв. стимуляторів наводнювання. Невеликі їх концентрації (0,01… 10 мг/л) у

розчині уповільнюють рекомбінацію і молізацію іонів, полегшуючи тим самим

умови проникнення водню в глибину металу.

В результаті взаємодії триоксиду миш’яку з водою утворюється миш’яковиста
кислота (орто):