Page 93 - dyser_Stankevych
P. 93
93
2
(D
де P jk 0 ) ) x ( (D 0 ) ) ξ ( e k i (D ) x ξ dS ξ , P jD ) x ( u jD ) ξ ( e k i 2 (D ) x ξ dS ξ , (2.8)
jk
S k D 0 x ξ S D x ξ
– потенціали Гельмгольца; невідомі густини (D 0 ) характеризують зміщення точок
jk
2
2
2
поверхонь S k (D ) шару D ; x ξ (x 1 ) (x 2 ) (x 3 D ) – відстань між
1
2
0
D
фіксованою точкою (x x 1 ,x 2 ,x 3 D ) та точкою (ξ 1 , 2 ) 0 , областей інтегрування S
k0
або S . Подання переміщень у вигляді (2.7), (2.8) автоматично задовольняє
D
рівнянням Гельмгольца (2.2) та умовам Зоммерфельда випромінювання на
безмежності [324].
Підставивши (2.6), (2.7) у співвідношення закону Гука, отримаємо
представлення для дотичних напружень у шарі D у вигляді
(D ) ) x ( (D ) ) x ( (D ) ) x ( j 3D ) x ( , (2.9)
j
3 j
320
j
310
де
2 P (D ) ) x (
(D
(D ) 0 ) x ( G D jk 0 G D ( 2 k 2 (D 2 ) )P jk 0 ) , ) x ( (2.10)
3k
j
2
x 3D
2 P ) x (
j 3D ) x ( G D jD G D ( 2 k 2 (D 2 ) ) P jD ) x ( , j ,k 2 , 1 , D A ,B ,C .
2
x 3D
2
Тут 2 2 x 2 x 2 2 – двовимірний оператор Лапласа.
1
Розв’язування задачі. Задачу розв’язуємо у такій послідовності:
Крок 1. Скориставшись (2.6)–(2.8), запишемо переміщення в шарі D відносно
D
системи координат Ox 1 x 2 x 310 , пов’язаної з нижньою поверхнею шару:
D
P (D ) x ( 10 ) P (D ) x ( D ) P x ( D )
210
D
u (D ) x ( 10 ) j 10 j 20 jD 1 , j 2 , 1 . (2.11)
j
D
D
D
x 310 x 3210 x 31
D
k i 2 ( D) x 10 ξ
e
D
D)
D)
(
D
Тут P j10 x ( 10 ) ( j10 ) ξ ( D dS , (ξ 1 , 2 ) S ,
10
D
S 10 x 10 ξ