Page 84 - dyser_Stankevych

84

мікротріщин (мікротріщиноутворення);   2 , 0 – сигнал АЕ супроводжує крихке

руйнування (утворення та ріст у конструкційному матеріалі макротріщин). Зі
зростанням параметра κ небезпека руйнування в об’єкті контролю посилюється.

Відомі методики ідентифікування сигналів АЕ передусім ефективні за умови
наявності лише двох механізмів генерування АЕ: пластичної деформації та росту

макротріщини. Однак у конструкційних матеріалах під час руйнування джере-
лами АЕ у короткому інтервалі часу можуть бути різні процеси: формування

пластичних деформацій, мікротріщиноутворення, розтріскування включень, ма-

кроруйнування тощо.

Нами розроблено декілька методик оцінювання механізмів руйнування кон-

струкційних матеріалів за вейвлет-аналізом сигналів АЕ. Зокрема, для їх іденти-

фікування за сигналами АЕ на основі НВП з використанням критеріального пара-

метра (1.9) необхідно: побудувати НВП сигналу АЕ та визначити максимальне

значення вейвлет-коефіцієнта WT max локальної події; побудувати проекцію НВП

на площину WT – f у момент досягнення значення WT max ; визначити ширину

смуги частот Δf max за рівнем 0,7WT max ; обчислити критеріальний показник  за

співвідношенням (1.9) та за його значенням ідентифікувати тип руйнування, що

відбувається у фіксований момент часу в матеріалі [1–3, 5, 10, 11, 14, 15, 17–19,

31, 37, 295, 296].

Узагальнюючи теоретичні та експериментальні результати досліджень, для

вейвлет-аналізу сигналу АЕ запропоновано, крім НВП, використати також ДВП

для видалення шумової компоненти сигналу та застосування енергетичного ана-

лізу рівнів вейвлет-розкладу [10, 11, 15, 23, 33, 297].

Критерій ідентифікування типів руйнування за спектральними параметрами

ВП сигналів АЕ застосували під час діагностування нафтопомпувального облад-

нання [4, 6, 12, 13, 27], вивчення особливостей руйнування алюмінієвого сплаву

[7, 9, 29, 30, 32], стоматологічних полімерів [2, 17, 19, 34], розвитку тріщин

низькотемпературної повзучості [16].

Оскільки побудований критерій, як показала практика, має несуттєву межу

переходу між числовими характеристиками в’язкого та крихкого руйнування, то