Page 37 - dyser_Stankevych

37

дотичних напружень. Саме через зсув частинок збільшується довжина зразка з

в’язкого матеріалу під час його розтягу, а місце руйнування в шийці має вигляд

0
кратера, стінки якого нахилені до осі зразка під кутом 45 . Дном цього кратера є
поверхня початкової внутрішньої тріщини, яка виникає після утворення шийки.

Крихкі матеріали, навпаки, чинять більший опір зсуву, ніж відриву, і руйну-

ються під час розтягу раптово внаслідок відриву частинок матеріалу вздовж пло-

щини поперечного перерізу. Явища текучості, зміцнення й утворення шийки на

зразках із таких матеріалів відсутні. Єдиною міцнісною характеристикою крихких

матеріалів є межа міцності.

Поділ матеріалів на крихкі та в’язкі досить умовний, оскільки зі зміною умов

випробувань один і той самий матеріал може руйнуватись як крихко, так і в’язко.

Наприклад, чавун, який крихкий під час розтягу та кручення, руйнується в’язко

під час стиску. На поверхні крихкого мармуру під час випробувань на твердість

на пресі Роквелла залишається вм’ятина, що свідчить про пластичні деформації.
Для багатьох металів характер руйнування змінюється зі зниженням температури

[55]. Сталь і алюміній за звичайної температури, правильної форми деталей
(стрижнів) і у простих випадках дії сил (розтяг, стиск, кручення або згин) чинять

менший опір зсуву, ніж відриву, і руйнуються в’язко. Однак за низьких темпе-
ратур, попереднього витягування або неправильної форми деталей, ускладню-

ється деформація зсуву. У випадку складніших напружених станів, а також у

результаті інших причин опір зсуву може зрости і перевищити опір відриву, вна-

слідок чого матеріал зруйнується крихко. Тому правильніше говорити про в’язкий

і крихкий характер руйнування матеріалу. Зупинимось детальніше на особли-

востях зазначених вище основних типів руйнування.

В’язке руйнування. На рис. 1.2 схематично показано можливі типи в’язкого

руйнування матеріалів на макроскопічному рівні. Руйнування за типом А харак-

терне для монокристалічних зразків металів із гексагональною ґраткою, в яких

ковзання вздовж площини базису закінчується розділенням поверхонь зразка шля-

хом зрізу (зісковзування) [56]. Монокристали деяких металів із гранецентрованою

кубічною ґраткою руйнуються з утворенням шийки, яка вироджується в лінію –