Page 36 - dyser_Stankevych

36

Рис. 1.1. Діаграма розтягу за крихкого (1) та в’язкого (2) руйнування.

Друга важлива відмінність між типами руйнування полягає у характері

поширення тріщини [54]. В’язке руйнування обумовлене малою швидкістю поши-

рення, а у випадку крихкого руйнування ця швидкість може досягати 10…70% від

швидкості поширення звуку. Тому нерідко крихке руйнування називають “рапто-

вим” або “катастрофічним”. Під час в’язкого руйнування тріщина розкривається,

збільшуючи свій радіус, що відбувається за значної пластичної деформації і

потребує постійних затрат енергії на її поширення (рис. 1.1). Зрозуміло, що крих-

ке руйнування небезпечніше, тому що відбувається майже миттєво і важко

прогнозується.

До крихких відносять матеріали, для яких залишкові деформації під час

руйнування не перевищують 2…5 %, до в’язких – матеріали, руйнування яких

уже на початку має значні залишкові деформації, що можуть досягати 20…25 %.

До характерних в’язких матеріалів належать маловуглецева сталь, алюміній, а до

крихких – чавун, інструментальна сталь, скло, бетон, кераміка, природне каміння

тощо.

В’язкі та крихкі матеріали відрізняються характером руйнування під час

розтягу. Перші чинять більший опір відриву частинок, ніж зсуву одна відносно

одної, і руйнуються, переважно, від зсуву частинок у площинах дії найбільших