Page 128 - dyser_Stankevych

128

в

Рис. 2.23. Залежність нормованих значень переміщень на поверхні шару С

над контуром тріщини від хвильового числа для різного співвідношення між

жорсткостями компонент біматеріалу:

а – G=G /G = 1/2; в – G = 1/10; г – G = 1/100.
B
C

Випадок ІІІ. Визначали переміщення на поверхнях біматеріалу залежно від

жорсткості матеріалів його компонент та відстані r до епіцентру руйнування за
сталої частоти зміщення поверхонь тріщини k h  2 D 8 , D B ,C . При цьому

вибрали a 0 , 25 h , d  5 , 0 h , h C  h B  0 , 1 , відстань r від епіцентру до точки
B
B
B
спостереження змінюється від 0 до 10h з кроком 0,2 .
B
На рис. 2.24 та рис. 2.25 подано результати обчислення поля переміщень на

нижній та верхній поверхнях біматеріалу, відповідно.

Нехай точка спостереження розташована на поверхні шару В біматеріалу

(рис. 2.17). Із рис. 2.24 видно, що поступове збільшення жорсткості шару С

призводить до збільшення абсолютного максимуму переміщень для випадку

більшої жорсткості шару В та його зменшення у випадку більшої жорсткості шару

С. Так, зі зростанням жорсткості матеріалу шару з дефектом у 5 раз максимум

амплітуди переміщень зростає на 10% (криві 1 і 2 на рис. 2.24, а), а за такого ж

зростання жорсткості бездефектного шару – зменшується на 7% (криві 1 і 2 на

рис. 2.24, а). Водночас в обох випадках максимум переміщень досягається на від-