Page 44 - Дисертація_Сободош_Наталія_Йосипівна

44

широкому діапазоні – від кількох тисяч до мільйонів дальтон, що визначає

широкий спектр фізико-хімічних і функціональних властивостей [137].

Будучи важливим класом функціональних матеріалів, полісахариди

широко використовують в харчовій, медичній та фармацевтичній

промисловості. Прикладами полісахаридів є целюлоза, крохмаль, хітин,

пептиди, інулін, альгінати, які є біодеградабельними [138]. Ця властивість

полісахаридів зробила їх популярними, оскільки вони відповідають основним

екологічним критеріям як відновлювані джерела [139].

Хімічна структура полісахаридів визначає їхню здатність до

формування різноманітних просторових конфігурацій – лінійних,

розгалужених або сітчастих макромолекул. З точки зору хімічної будови

полісахариди складаються з ланцюгів моносахаридних ланок, що містять

численні функціональні групи – гідроксильні (–OH), карбонільні (–C=O),

карбоксильні (–COOH) та аміновмісні (у модифікованих формах). Завдяки

цьому вони здатні активно адсорбуватися на металевій поверхні, формувати

захисні бар’єрні шари, утворювати гелі та комплекси з іонами металів [140].
Однією з важливих властивостей полісахаридів є їхня реакційна

здатність за рахунок функціональних груп. Завдяки цьому можливе
цілеспрямоване регулювання їхніх фізико-хімічних характеристик –

розчинності, термічної стабільності, зарядового стану макромолекул та
спорідненості до поверхонь металів [141].

Полісахариди демонструють виражену плівкоутворювальну та адгезійну

здатність, що є важливою властивістю для створення захисних покриттів

[142]. Структуровані шари, утворені полісахаридами на поверхні металів,

можуть знижувати швидкість електрохімічних процесів, обмежувати доступ

агресивних агентів та забезпечувати формування захисних бар’єрів. Ці

властивості є основою для використання полісахаридів як екологічно

безпечних інгібіторів корозії [143].

Отже, завдяки поєднанню структурної різноманітності, можливості

модифікації та природної екологічності полісахариди становлять