Page 46 - Дисертація_Сободош_Наталія_Йосипівна

46

фрагменти. Вони проявляють особливу ефективність у слабокислих та

нейтральних середовищах, де утворюють стабільні гелеві плівки [152].

 Альгінати представляють перспективний клас екологічно

безпечних інгібіторів корозії [153]. Механізм інгібування корозії алюмінію та

його сплавів, ймовірно, базується на адсорбції полісахаридного ланцюга на

металевій поверхні, формуванні щільного гідрофобного шару та іонному
3+
комплексоутворенні з поверхневими іонами Al [154].

 Камеді – макросполуки, які містять моносахаридні одиниці,

пов'язані глікозидною ланкою, утворюючи довгі полімерні цукрові ланцюги з

високою молекулярною масою. Останні дослідження інгібіторів корозії

зосереджені на природних камедях через їхню поширеність та екологічну

сумісність [155–157]. Камеді часто проявляють вищу інгібуючу активність зі

збільшенням кількості полярних функціональних груп, що посилює їх

здатність до адсорбції.

Ключовим механізмом інгібуючої дії полісахаридів є формування

адсорбційних плівок, зумовлене наявністю гідроксильних, карбоксильних,

амінних та інших функціональних груп, які можуть взаємодіяти з катіонами

металів або безпосередньо з його поверхнею [158, 159]. Така взаємодія, як

правило, має змішаний фізико-хімічний характер і включає водневі зв’язки,

електростатичні сили, хелатування та координаційні взаємодії. У результаті на

поверхні утворюється щільний багатошаровий протикорозійний бар’єр.

Полісахариди здатні впливати на структуру подвійного електричного шару на

межі «метал–розчин», зменшуючи його проникність для хлоридів, сульфатів чи

інших агресивних аніонів [160]. Водні розчини полісахаридів, особливо такіхітозан

або декстрин, можуть стабілізувати поверхню металу, сприяючи утворенню

пасивувальних оксидних і гідроксидних шарів [161]. Це підсилює бар’єрну дію

покриття та запобігає локальним корозійним пошкодженням. Високомолекулярні

зразки можуть утворювати міцніші та більш стабільні захисні плівки, тоді як

низькомолекулярні – проявляють вищу здатність до дифузії та швидше

адсорбуються на металевій поверхні [162]. Наявність розгалужених фрагментів,