Page 43 - Дисертація_Сободош_Наталія_Йосипівна

43

утворюють стійкі хелатні комплекси з іонами алюмінію, а довгі органічні

ланцюги сприяють створенню захисного органічного шару, що зменшує

катодні процеси відновлення кисню [129–131].

Також значний інтерес викликають ефірні олії та вторинні метаболіти

рослин (терпени, смолисті речовини) [132], [133], що формують на поверхні

металу гідрофобні бар’єри. Вони здатні ефективно зменшувати доступ вологи

та кисню до поверхні алюмінію, забезпечуючи довготривале пасивування.

Інгібітори рослинного походження часто демонструють синергетичні

ефекти в композиціях із фосфатами, боратами, силікатами та деякими

біополімерами [134, 135]. Такі комбінації дозволяють підвищити хімічну

стійкість пасивних плівок Al 2O 3·xH 2O та значно знизити ймовірність

локальної корозії.

Однак існує низка проблем застосування таких інгібіторів, пов'язаних з

варіабельністю складу природних екстрактів, необхідністю стандартизації та

розробленням методів модифікації для їх стабільності у середовищах [136].

Отже, екологічно безпечні інгібітори з рослинної сировини становлять
перспективний напрям у протикорозійному захисті та відкривають широкі

можливості для створення ефективних функціональних інгібувальних
композицій, придатних для захисту алюмінієвих сплавів у різних технічних

застосуваннях.

1.5 Полісахариди як інгібітори корозії металів

1.5.1 Загальні властивості полісахаридів

Серед перспективних джерел рослинної сировини вагоме місце

займають похідні вуглеводів – полісахариди. Вони становлять велику та

структурно різноманітну групу високомолекулярних природних біополімерів,

утворених шляхом конденсації моносахаридних ланок, з’єднаних

глікозидними зв’язками. Їхня молекулярна маса може варіюватися в