Page 41 - Дисертація_Сободош_Наталія_Йосипівна

41

Однією з найбільш вивчених груп змішаних інгібіторів є органічні

сполуки, що містять азот, кисень, сірку або фосфор. Молекули з полярними

функціональними групами (–NH 2, –OH, –COOH, –S–, –P=O) здатні

адсорбуватися на поверхні алюмінію, утворюючи компактні адсорбційні

шари, які одночасно утруднюють доступ кисню та гідратованих іонів до

катодних ділянок і сповільнюють анодне розчинення металу. Багато з цих

сполук проявляють ефективність завдяки утворенню хелатних комплексів із

3+
іонами Al , що зміцнює пасивні плівки та знижує їх проникність [109–112].
Друга важлива група – це неорганічні змішані інгібітори, серед яких

найбільш поширені поєднання молібдатів, фосфатів та силікатів з йонами

2+
2+
перехідних металів (Zn , Mn ). Такі композиції демонструють синергічний
ефект: інгібітори анодного типу сприяють утворенню захисного оксидного

шару, тоді як катодно-активні компоненти блокують реакції відновлення

кисню. Наприклад, системи «молібдат–цинкат» та «фосфат–борат»

забезпечують підвищену стійкість пасивної плівки до механічного руйнування

та агресивної дії хлоридів [113, 114]. Механізм гальмування корозії AA2024-
Т3 молібдатом натрію досліджували за допомогою різних електрохімічних,

мікроскопічних та спектроскопічних методів [115]. Криві поляризації в
природно аерованому розчині показали, що молібдат забезпечує змішане

гальмування в розчині з майже нейтральним pH та при пороговій концентрації
0,1 М.

Особливої уваги останніми роками привертають змішані інгібітори

природного походження, зокрема екстракти рослин, поліфенольні сполуки,

амінокислоти, білкові гідролізати та похідні вуглеводів [116–122].

Загалом змішані інгібітори вважаються найефективнішим класом

інгібіторів для алюмінієвих сплавів, оскільки забезпечують стабільний захист

у широкому діапазоні рН, температур та концентрацій агресивних

компонентів. Їхній вибір часто є оптимальним для реальних технічних систем,

де умови експлуатації можуть швидко змінюватися, а корозійні процеси мають

комплексний характер. Подальший розвиток цього напряму пов'язаний із