Page 103 - Дисертація_Сободош_Наталія_Йосипівна

103

5
5
2
3 год та 24 год експозицій становить 5,3∙10 та 3,02∙10 год∙см , відповідно, що
на два порядки перевищує значення опору переносу заряду алюмінієвого

сплаву витриманого в корозивному розчині. При цьому провідність Y 0
2
-6 n
-6 n
2
елемента сталої фази Q dl дорівнює 3,72·10 s /Ом∙см та 8,99·10 s /Ом·см ,
відповідно для 3 та 24 год експозицій, що пов’язано з формуванням на
поверхні металу захисної плівки. Водночас, зниження провідності Y 0 елемента

сталої фази Q dl металу може свідчити про локальне руйнування алюмінієвого

сплаву в хлоридному розчині.

За результатами електрохімічної імпедансної спектроскопії інгібувальна

ефективність η досліджуваної композиції на алюмінієвому сплаві в 0,1%

розчині натрію хлориду для обох витримок (3 год та 24 год) є найвищою. При

цьому опір переносу заряду металу R ct зростає в 30 – 50 разів.

Таким чином, корозійна тривкість алюмінієвого сплаву 0,1% розчині

NaCl підвищується за додаванням композиції на основі натрію альгінату та

цинк ацетату. Подібні результати отримано для композиції гуміарабік+цинк

ацетат в праці [176], ефективність якої пояснено адсорбційною взаємодією
гуміарабіка через наявні в нього гідроксильні (–ОН) та карбоксильні (–СООН)

2+
функціональні групи. Вплив цинку ацетату полягає у здатності катіонів Zn
взаємодіяти з аніонами ОН , з наступним утворенням гідроксидів цинку, що
-

сприяє блокуванню катодних ділянок та сповільненню корозійних процесів.

3.3.3 Дослідження поверхні алюмінієвого сплаву після витримки в

інгібованому середовищі методом ІЧ-спектроскопії

Для кращого розуміння природи утвореної на поверхні алюмінієвого

сплаву плівки в досліджуваних розчинах, використано метод інфрачервоної

спектроскопії (рис. 3.13). Виявлено (рис. 3.13 б ) широкий пік з максимумом

-1
-1
близько 3400–3500 см у діапазоні 3700–3000 см , що відповідає коливанням
O–H-груп [220]. Цей сигнал пов'язаний з присутністю гідроксильних груп