Page 181 - ДисМокрий21

181

акустичного сигналу залежно від положення перетворювача на поверхні зразка

відносно заглибини. В якості контактної рідини використовували гліцерин,

масло і-20 та евкаліптове масло. Акустичну хвилю збуджували у вигляді

радіоімпульсу тривалістю кілька мікросекунд і частотою заповнення 3 МГц.

t, нс t, нс

100
200 4
4
80 3
150 3
60
100 2
40 2

50 1 20 1

0 0
0 20 40 60 x, мм 0 20 40 60 x, мм
а б
Рис. 3.7. Зміна часу затримки проходження ПАХ через перетворювач

залежно від його положення відносно заглибини: а – ширина заглибини

8 мм, б – ширина заглибини 16 мм. Глибина заглибини а: 1‒ 0,2 мм, 2 ‒ 0,3

мм, 3 ‒ 0,45 мм, 4 ‒ 0,6 мм; б: 1 ‒ 0,1 мм, 2 ‒ 0,2 мм, 3 ‒ 0,3 мм, 4 ‒ 0,4 мм.

Похибка визначення часу проходження акустичного сигналу становила 4 нс.

Використовували методику вимірювання часу затримки сигналу, описану в

розділі 4 [277]. Досліджували розподіл швидкості ПАХ вздовж лінії, яка
проходила через ділянку із впадиною. Перетворювач пересували в напрямку

поширення ПАХ з дискретністю 1 мм і вимірювали час проходження
акустичного сигналу по шляху: збуджуюча частина перетворювача – поверхня

зразка – приймальна частина перетворювача. Положення перетворювача

визначали координатою його краю. На рис. 3.7 показані результати розподілу

зміни часу проходження акустичного сигналу залежно від положення

перетворювача на поверхні матеріалу. На графіках спостерігаємо два

максимуми, величина яких зростає із ростом глибини заглибини. Ці максимуми

часової затримки акустичного сигналу виникають, коли контактні ділянки