Page 130 - ДисМокрий21

130

K y  K cos  ,

де α – кут між нормаллю до поверхні та нормаллю до фронту акустичної хвилі.

Таким чином, зміщення поверхні зразка буде описуватись виразом:

A  A sin( t  K ) x . (2.28)

0 x

Це рівняння показує, що поверхня зразка буде зміщуватись по періодичному

закону із просторовим періодом Λ, який дорівнює:

2π
Λ = . (2.29)

Таким чином, просторовий період зміщень на поверхні зразка буде більший за

довжину акустичної хвилі Λ згідно з виразом:

Λ 0
Λ = . (2.30)
sin

На основі отриманих співвідношень можна оцінити область придатності

даної методики для стабілізації інтерферометра Майкельсона. Методика

стабілізації не може бути застосована у випадку великих довжин акустичних

хвиль. Якщо покласти, що проекція довжини хвилі на поверхню зразка має

бути меншою за діаметр оптичного пучка d, то можна записати умову, яка

пов’язує частоту акустичної хвилі з кутом її падіння на поверхню зразка.

V (2.31)
 ,
d
f sin 

де V – швидкість акустичної хвилі, f – частота акустичної хвилі. На рисунку

2.14 представлена значення мінімально можливих частот акустичної хвилі

залежно від її кута падіння у випадку d = 10 мм. З графіка видно, що область

допустимих частот акустичних хвиль, які в більшості випадків використовують

в неруйнівному контролі починається для кутів падіння більших 0,05 рад. З