Page 105 - ДисМокрий21
P. 105
105
Одним з основних недоліків інтерферометра Майкельсона є його
нестабільна робота у випадку наявності низькочастотних вібрацій, які
зміщують робочу точку. Тому важливим є використання конструкцій
інтерферометра Майкельсона, в яких є система стабілізації його роботи.
Для інтерферометра Майкельсона дуже велике значення має поверхня, по
якій поширюється і на якій реєструється УЗ хвиля. Оптимальні умови для
інтерференції виникають, коли поверхня зразка є дзеркальною. В цьому
випадку можна отримати чітку інтерференційну картину, оскільки значна
частина світлової енергії попадає на фотоприймач. У випадку, коли зразок має
розсіюючу поверхню (а саме це слід найчастіше очікувати під час проведення
УЗ-контролю реальних виробів), то окремі чинники призводять до зменшення
чутливості:
− зменшення оптичної енергії, яка попадає на фотоприймач, оскільки
світло розсіюється в усіх напрямах;
‒ спотворення фронту хвилі. Розсіяна хвиля має плямисту (спекл)
структуру, яка пов’язана з інтерференцією оптичної хвилі на поверхні зразка;
коли така хвиля інтерферує з опорною хвилею, у якої фронт має правильну
форму, то виникає неоднорідна інтерференційна картина (спекл-
інтерферограма), що суттєво зменшує чутливість інтерферометра;
‒ деполяризація випромінювання. Світло, яке розсіюється поверхнею, стає
частково деполяризованим, тобто в нього з’являється ортогональна складова,
яка не призводить до зміни інтенсивності під час інтерференції; згідно [200]
ступінь поляризації може зменшитись на 10% і більше залежно від
характеристик поверхні розсіювання. Зменшення розмірів лазерної плями
можна використати для зменшення впливу спекл-структури.
Виготовлений інтерферометр використовували для реєстрації ПАХ хвилі в
металічному зразку. Її збуджували з допомогою контактного призмового
п’єзоперетворювача, в якому призма була виготовлена з оргскла для
забезпечення малого значення швидкості поширення акустичної хвилі. В