Page 79 - РОЗДІЛ 1
P. 79

79

               міняє  свою  доменну  структуру,  що  впливає  на  зміну  параметрів  МАЕ  [18].

               Експериментально  виявлено,  що  найбільше  змінює  потужність  МАЕ  пластичне

               деформування матеріалу, а дещо менше – водневий чинник, вплив якого, в свою

               чергу, залежить від його концентрації у феромагнетику [262–263].

                     Інформаційні характеристики сигналу МАЕ. Ґрунтуючись на моделі (3.1)

               можна виділити імпульсні інформаційні характеристики сигналу магнетопружної

               емісії. До них слід віднести густину ймовірностей розподілу амплітуд імпульсів

               p(A), суму амплітуд імпульсів за k-й період перемагнечення                    A , обвідну сиг-
                                                                                                ki
                                                                                            i
               налу МАЕ згенерованого за період перемагнечення, а також множину параметрів

                                           ,...,
               форми  імпульсів          1      m .  До  часових  інформаційні  характеристик  відно-

               ситься інтенсивність потоку імпульсів n(t),  ( )q  – густину ймовірностей розподілу

               інтервалів        t       t     між  суміжними  імпульсами  потоку,  підсумковий  раху-
                               ki   k  (1)i  ki

               нок  імпульсів  за  k-й  період  перемагнечення  N        k     H t t  (  ki )  ,  де  H ( )   функція
                                                                               i

               Гевісайда.

                     До  інформативної  компоненти  сигналу  МАЕ  в  загальному  випадку  дода-

               ються імпульсні та неперервні завади, тому модель (3.1) слід подати у вигляді:

                                       X ()t     A F (tt  ki   )   B G j (tt  j ) S  ()t     ()t .      (3.3)
                                                   ki
                                                                      j
                                                , ki              j
                     Тут  B  – амплітуда,  Gt t       j )  – функція форми імпульсної завади, породже-
                                                  (
                                                 j
                            j
               ної роботою механізмів, електричними імпульсами в електромережі, електромаг-

               нетними  імпульсами  тощо;  S(t)  =  S 0sint – неперервна гармонічна завада, яка

               виникає внаслідок впливу частоти промислової електромережі (S 0 – її амплітуда,

                – частота);  (t)  –  стаціонарна  неперервна  випадкова  завада,  яка  породжена

               впливом радіочастотних завад і шумами каналу передачі та яку можна описати в

               межах кореляційної теорії з математичним сподіванням   , дисперсією D , густи-


               ною одновимірного розподілу f() і нормованою автокореляційною функцією r ()

               ( – часовий зсув). Завади також можуть суттєво спотворювати результати оціню-

               вання  інформативних  характеристик  сигналу.  Тому,  щоб  отримати  достовірну
   74   75   76   77   78   79   80   81   82   83   84