Page 50 - РОЗДІЛ 1

50

лами. Ураховуючи це у працях [213–215] було припущено, що ЕБ є частковим

випадком самовпорядкованих критичних систем, для яких не потрібна тонка

підгонка контролюючого параметру, як для звичайних фазових переходів другого

порядку. У цілому слід зазначити, що не зважаючи на значну кількість експери-

ментальних даних, надійних результатів серед них є досить мало навіть сьогодні.

Відсутні загальні вимоги до експериментального устаткування, що не дозволяє

коректно порівнювати дані, отримані різними авторами. Тому за останні роки

зроблено багато зусиль, спрямованих на проведення експериментів у якомога

простих та відтворюваних умовах.

Відомо, що магнетостатичне поле у феромагнетному матеріалі створює про-

тидіюче поле, яке називають розмагнечувальним полем, яке залежить від форми

зразка та структури доменів. Вплив розмагнечення суттєво впливає на динаміку

доменних стінок, обмежуючи, наприклад, максимальний розмір стрибка [216].

Потрібно зауважити, що індуктивні вимірювання завжди фіксують рухи багатьох

доменних стінок, для яких далекодіюча взаємодія доменів відіграє суттєву роль.

Як результат, неможливо розрізнити, чи зареєстрований сигнал походить від ок-

ремих стрибків, чи є їх просторовою або часовою суперпозицією. У праці [148]
було зазначено, що за нульової швидкості зміни зовнішнього магнетного поля

(адіабатичне наближення) сигнал потрібно розглядати як послідовність лавинопо-
дібних елементарних стрибків без їх суперпозиції. У випадку скінченної швидкос-

ті сигнал є послідовністю імпульсів, що містять деяке число лавин. В експери-
ментах бажано використовувати прості форми зміни прикладеного поля, наприк-

лад, пилкоподібну замість синусоїдної, яка застосовується у вимірюваннях петлі

гістерезису. Слід зауважити, що сучасні дослідження виконують на різних типах

матеріалів, які додатково можуть бути піддані, наприклад, термічній обробці, від-

палу тощо. Усі ці обставини додатково утруднюють порівняння отриманих ре-

зультатів досліджень ЕБ. Останнім часом багато досліджень проведено на аморф-

них матеріалах [217–225]. Загалом не всі магнетом’які матеріали навіть із висо-

кою магнетною проникністю і малими втратами можуть мати незначні СБ або й

повну їх відсутність. Це, зокрема, аморфні сплави на основі кобальту або перма-