Page 47 - РОЗДІЛ 1

47

перерізом. Тіла у формі еліпсоїда здатні намагнечуватись однорідно в однорід-

ному зовнішньому магнетному полі, а тіла іншої форми намагнечуються неодно-

рідно. Тому напруженість магнетного поля H , що діє на феромагнетне тіло, є

меншою від напруженості зовнішнього перемагнечувального поля H e . Розмагне-

чувальний фактор N залежить від відносної довжини зразка (відношення довжи-

ни до поперечних розмірів даного тіла), а для практичних розрахунків можна

використовувати його значення з літературних джерел [158, 192–195].

Для тіл нееліпсоїдальної форми відомі два типи факторів розмагнечення:

балістичний N б (використовується у випадках, коли намагнеченість вимірюють в

середній частині зразка) та магнетометричний N м (застосовують, коли намагнече-

ність усереднюють по всьому об’єму тіла) [192]

4
N  ( 2 ,72 lg  , 0 6 ) 9 , (1.8)
м
 2
4
N  ( 2 ,01 lg  , 0 4 ) 6 , (1.9)
б
 2
де – відношення довжини до діаметра циліндра. 

Отож, виходячи з викладеного вище, під час прецизійних досліджень потріб-

но обирати характер зміни магнетного поля в намагнечувальному пристрої з ура-

хуванням умов проведення експерименту, технічних характеристик залучених

засобів, а зразки такої форми, щоб намагнеченість була однорідною або близькою

до цього (завдяки зразкам еліпсоїдальної та тороїдальної форм з незначним від-

ношенням ширини перерізу до радіуса тороїда). Для тіл іншої форми з відомими

розмагнечувальними факторами, значення перемагнечувального поля Н потрібно

розраховувати або вимірювати.

1.3.3. Ефект Баркгаузена і випромінювання пружних хвиль за перемаг-

нечення феромагнетиків

У 1919 р. Баркгаузен опублікував статтю [196] про відкриття явища, яке

згодом назвали його ім’ям. Суть явища полягає у випромінюванні електромаг-