Page 44 - РОЗДІЛ 1
P. 44

44

               мають  вигляд  куба,  тому  їх  називають  кубічними,  однак  різниця  між  ними

               полягає в розташуванні атомів. У залізі вони розташовані в центрі і по кутах куба,

               а в нікелі, крім кутів, є атоми, що розташовані в центрах кожної площини.  Ще

               складніше  влаштований  кристал  кобальту,  оскільки  має  вигляд  шестигранної

               призми – гексагональна ґратка.

                     Для вивчення процесів намагнечення використовують окремі кристали залі-

               за, нікелю, кобальту чи сплавів, досить великих розмірів. Виявляється, що в дея-

               ких напрямках намагнечення кристала відбувається легко і насичення досягається

               навіть в слабких полях, а в інших напрямках намагнетити кристал набагато важче

               – для цього потрібні дуже сильні поля.

                     Магнетні моменти областей, під дією зовнішнього поля, в одних напрямках

               відносно решітки кристала повертаються порівняно вільно, а в інших – так, наче

               їхньому повороту перешкоджають якісь сили. Це явище отримало назву магнетної

               анізотропії (неоднаковість властивостей в різних напрямках кристала), а сили, що

               перешкоджають  повороту  магнетних  моментів  є  силами  магнетної  анізотропії.

               Напрями, в яких магнетні моменти повертаються вільно, називаються осями лег-

               кого намагнечення, та є значно стійкішими, порівняно з напрямами важкого на-

               магнечення.


                     За відсутності дії зовнішніх магнетних полів феромагнетний матеріал розби-
               вається на велику кількість доменів, що є намагнечені до насичення. Домени з од-


               наковими напрямами вектора намагнечення  I              S   займають рівні частини кристала

               так, що намагнеченість усього матеріалу рівна нулю

                                                            I
                                                   M      S V cos  i    0,                               (1.7)
                                                               i
                                                          i
               де  V   – об’єм і-го домена,         – кут між вектором намагнеченості і-го домена та
                     i                             i
               виділеним  напрямом.  Внаслідок  дії  на  феромагнетик  зовнішнього  магнетного

               поля розмагнечений стан йому буде енергетично невигідним, з’явиться нова скла-

               дова намагнеченості, відмінна від нуля, і він почне намагнечуватись.  Таке

               намагнечення спричинене збільшенням об’єму доменів та зміною напряму спон-

               танної  намагнеченості  I     S   окремих доменів під час їхнього обертання. Процеси,
   39   40   41   42   43   44   45   46   47   48   49