Page 49 - Dys

49

границь за рахунок збільшення кількості дислокаційних стопорів. Тому

густина дислокацій в ТС збільшується швидше, ніж на повітрі через

зменшення довжини пробігу дислокацій. Отже, дифузія домішкових атомів

ззовні і фрагментація зерен в процесі ІПД під час МІО взаємно прискорюють

один одного.

1.4.4. Поверхневе легування під час МІО

Під час МІО проходить перерозподіл легувальних елементів у

приповерхневому шарі та насичення легувальними елементами як з

гальванічних покрить так і з ТС [86]. Під час МІО використовують ТС на

водній і масляній основі. В зоні ФК проходить їх механо- і термодеструкція і

насичення приповерхневих шарів крім вуглецю й іншими елементами ТС.

Фізико-механічні властивості поверхневого зміцненого шару залежать

від вмісту вуглецю в ньому [87]. Можливим є його легування під час МІО із

ТС на основі мінеральної оливи з присадками за низьких швидкостей

оброблення [88, 89]. Кількість вуглецю у приповерхневому шарі залежить від

компонентного складу ТС, від вихідного структурного стану матеріалу та

режимів обробки [87]. За використання даного ТС для МІО сталі 20 і 35

отримали мікротвердість поверхневого шару 8 – 10 ГПа залежно від

параметрів обробки. Мікротвердість та товщина отриманого шару зростає

при зниженні швидкості оброблюваної деталі та підвищенні швидкості

зміцнювального інструменту.

Високі концентрації вуглецю пояснюють також високошвидкісною

-1
3
деформацією в зоні ФК, яка досягає 10 с під час МІО. За дії максимальних
2
-5
температур протягом 6 – 10 мс, коефіцієнт дифузії становить ~ 10 см /с [88].
Таке зростання швидкості дифузії в умовах дії високих тисків й інтенсивних

-1
-1
зсувних деформацій (10 см і вище) відоме як масоперенесення. Високий
коефіцієнт дифузії спричиняє також і висока швидкість нагрівання (10 –