Page 46 - Кулик В.В.

46

Наявність дефектів у металі рейки або колеса в зоні інтенсивних контактних

напружень посилює ці умови [47].

Експлуатація коліс з вищенаведеними порушеннями профілів

контактуючих тіл, а також з нетиповим їх розташуванням може знижувати

ресурс коліс. Враховуючи те, що зросла інтенсивність руху та, особливо

осьові навантаження за незмінних профілів колеса і рейки, тиск на контактну

площадку зріс, а це ставить додаткові вимоги як до матеріалу, так і до

конструкції коліс.

Після тривалих досліджень було встановлено [47] наступне:

 колеса в середньому обточувалися кожні 7 місяців, при цьому

середньоквадратичне відхилення складало близько 3 місяців;

 близько 20 % коліс вагонного парку мали дефекти;

 середня товщина шару металу, що видаляється при обточуванні

коліс становила 6 мм при середньоквадратичному відхиленні 2,5 мм.

1.1.2. Типи пошкоджень поверхні кочення коліс та їх причини

Існує безліч типів дефектів коліс [47-49], основні з них:

 знос гребеня;

 знос поверхні кочення з утворенням прокату;

 поверхневі тріщини і викришування;

 підповерхневі тріщини;

 термічні тріщини;

 інші види пошкоджень: термічні пошкодження від проковзування

коліс, повзуни, механічні пошкодження.
Зазвичай, відомості про пошкодження коліс наведені в нормативних

документах залізниць (табл. 1.3). Такі відомості про дефекти залізничних
коліс також відображено в нормативних документах Укрзалізниці [48].