Page 268 - Кулик В.В.

268

Отримані результати виявляють важливу особливість. Залишкові

внутрішні напруження, які виникають під час бейнітно-мартенситного

перетворення за охолодження до кімнатної температури, під час наступного

традиційного відпуску (при 320С) зменшується недостатньо (режим В). Це

відбувається ефективніше, коли охолодження переривають і проводять

відпуск (при 100С) в інтервалі температур початку і кінця мартенситного

перетворення (режим Г). Це може свідчити про те, що основний процес

формування залишкових напружень відбувається в діапазоні 100…20С

[460].

Рисунок 5.8 – Вплив режиму термообробки на середній розмір

квазівідкольних фасеток (d )
f

Мікрофрактографічний аналіз підтверджує результати механічних

випробувань (рис. 5.6-5.9 і 5.10). Після всіх режимів термічної обробки сталь

руйнується за механізмом циклічного квазівідколу (рис. 5.10). Але

фрактографічні параметри суттєво різняться (рис. 5.6-5.9). Зокрема, довжина

зони докритичного росту втомної тріщини (a ), яка визначає циклічну
кр
в'язкість руйнування сталі, найменша (0,15 мм) за режиму Б і найвища (1,1