Page 260 - Кулик В.В.

260

Таблиця 5.2 – Механічні властивості сталі 65Г після різних режимів

термічної обробки

Режим НV ,    K K
В
th
fc
0,2
0,1
HRC
*)
ТО ГПa МПa % MПa м
1 36…38 2,57…4,41 1085 760 6,9 8,5 44
2 33…34 2,99…3,22 1057 726 9,6 10,8 56
3 31…32 2,63…3,42 963 548 17,6 10,8 63

*) Відповідно до схем в табл. 5.1.

Спостережуване помітне (до 28%) зниження границі плинності і
суттєве (у 2,5 рази) зростання пластичності сталі після Q-n-P-обробки

підтверджують реалізацію тут відомого TRIP-механізму пластифікації сталі

внаслідок деформаційного мартенситного перетворення залишкового

аустеніту [458].

Досліджувані схеми термічної обробки однозначно позитивно

впливають на циклічну тріщиностійкість сталі, причому і на низько-, і на

високоамплітудну ділянки діаграми швидкостей росту втомної макротріщини

(рис. 5.2, криві 2 і 3 проти кривої 1).

За традиційної схеми Q-n-P-обробки (криві 2 і 3) порівняно з вихідним

станом (крива 1) зафіксовано зростання порога втоми K (на 27%) і
th
циклічної в’язкості руйнування K (на 27…43%) залежно від вмісту А
з
fc
(табл. 5.2) [456].

У результаті запропонований нами [442] параметр конструкційної

міцності P = [ ‧ K ‧ K ] після традиційної Q-n-P-обробки сталі (режими
В
th
fc
№ 2 і 3) зростає в 1,6 рази (рис. 5.3).