Page 257 - Кулик В.В.
        P. 257
     257
                                                          РОЗДІЛ 5
                        ОПТИМІЗАЦІЯ СТРУКТУРНО-ФАЗОВОГО СТАНУ СТАЛЕЙ
                        ВИСОКОМІЦНИХ КОЛІС ПІСЛЯ РЕМОНТНОЇ НАПЛАВКИ
                         Після  тривалої  експлуатації  колеса  зношуються,  а  на  їх  поверхні
                  кочення виникають різного роду дефекти [343]. Тому їх обточують і профіль
                  відновлюють електродуговим наплавленням [446]. Проте після цього в зоні
                  термічного  впливу  колеса  залежно  від  швидкості  охолодження  формується
                  структура,  схильна  до  крихкого  руйнування  шляхом  полегшеного
                  зародження  і  росту  тріщин  [446].  Це  вимагає  пошуку  ефективних  режимів
                  наплавлення  та  охолодження  відновлюваних  коліс,  щоб  забезпечити
                  конструкційну міцність металу в зоні термічного впливу, зокрема, підвищену
                  тріщиностійкість у високоміцному стані.
                         Встановлено,  що  для  досягнення  вищої  опірності  крихкому
                  руйнуванню  необхідно  забезпечити  умови,  коли  в  металі  зони  термічного
                  впливу утвориться бейнітно-мартенситна структура без верхнього бейніту, а
                  частка  мартенситу  не  перевищуватиме  кількості  нижнього  бейніту.  Для
                  колісних  сталей  з  підвищеним  вмістом  вуглецю  це  забезпечує  швидкість
                  охолодження  в  інтервалі  температур  600…500 ºС  W  = 5…6  ºС/сек.  Але
                                                                                     6/5
                  навіть  тоді  опірність  крихкому  руйнуванню  зони  термічного  впливу  в  1,5
                  рази менша, ніж основного металу ободу колеса [447].
                         5.1.  Застосування  Q-n-P  обробки  для  підвищення  циклічної
                         тріщиностійкості зони термічного впливу наплавок
                         Одним       із   можливих        шляхів      розв’язати      задачу     підвищення
                  тріщиностійкості  зони  термічного  впливу  наплавок  є  також  застосування
                  нової технології обробки сталей [448, 449] – “Quenching and Partitioning” (Q-
                  n-P), яка складається з двох стадій:
     	
