Page 262 - Кулик В.В.
P. 262

262

                         5.2.  Технологія  зниження  напружень  ІІ  роду  для  підвищення

                         витривалості і циклічної тріщиностійкості зони термічного впливу

                         наплавок



                         5.2.1.  Вплив  ізотермічної  витримки  на  структуру  і  витривалість

                         модельної колісної сталі



                         Для  сталей  з  доброю  прогартовуваністю,  зокрема  сталі  65Г,

                  перспективним  є  ізотермічне  гартування,  коли  формується  бейнітно-

                  мартенситна  або  бейнітна  структура,  де  тонкі  прошарки  залишкового

                  аустеніту,  збагаченого  вуглецем,  розподілені  між  бейнітними  рейками.

                  Завдяки такій субструктурі сталі її границя плинності і втомна довговічність

                  вища,  ніж  після  традиційної  обробки  за  однакової  границі  міцності  [459].

                  Механічні  властивості  сталі  65Г  досягають  максимуму  за  ізотермічного


                  гартування при 300…330С, а покращити їх можна, якщо після гартування на

                  нижній  бейніт  провести  відпуск  за  температури  ізотермічної  витримки  під

                  час гартування [459].

                         Тому  вивчали  вплив  режимів  термічної  обробки  на  втомну

                  довговічність сталі 65Г залежно від її структурно-фазового стану.

                         Термічну  обробку  проводили  за  різними  режимами  (табл.  5.3),  де

                  нагрів  під  гартування  та  відпуск  здійснювали  у  повітряній  атмосфері,  а

                  ізотермічне  гартування  –  у  розплаві  лугів:  50%  NaOH  +  50%  KOH.  Після

                  ізотермічної  витримки  зразки  промивали  у  киплячій  воді  і  потім

                  охолоджували на повітрі [460].

                         Мікроструктурний  аналіз  показав,  що  після  термообробки  за

                  традиційним режимом А сталь має переважно трооститну структуру з доволі

                                                                                                      10
                                                                                                             -2
                  рівномірним  розподілом  карбідів  і  підвищеною  (  =  (6…8)∙10   см )
                  густиною  дислокацій  біля  меж  карбід-матриця  і  тростит-відпущений
                  мартенсит (табл. 5.4, рис. 5.4a, б).
   257   258   259   260   261   262   263   264   265   266   267