Page 262 - Кулик В.В.

262

5.2. Технологія зниження напружень ІІ роду для підвищення

витривалості і циклічної тріщиностійкості зони термічного впливу

наплавок

5.2.1. Вплив ізотермічної витримки на структуру і витривалість

модельної колісної сталі

Для сталей з доброю прогартовуваністю, зокрема сталі 65Г,

перспективним є ізотермічне гартування, коли формується бейнітно-

мартенситна або бейнітна структура, де тонкі прошарки залишкового

аустеніту, збагаченого вуглецем, розподілені між бейнітними рейками.

Завдяки такій субструктурі сталі її границя плинності і втомна довговічність

вища, ніж після традиційної обробки за однакової границі міцності [459].

Механічні властивості сталі 65Г досягають максимуму за ізотермічного

гартування при 300…330С, а покращити їх можна, якщо після гартування на

нижній бейніт провести відпуск за температури ізотермічної витримки під

час гартування [459].

Тому вивчали вплив режимів термічної обробки на втомну

довговічність сталі 65Г залежно від її структурно-фазового стану.

Термічну обробку проводили за різними режимами (табл. 5.3), де

нагрів під гартування та відпуск здійснювали у повітряній атмосфері, а

ізотермічне гартування – у розплаві лугів: 50% NaOH + 50% KOH. Після

ізотермічної витримки зразки промивали у киплячій воді і потім

охолоджували на повітрі [460].

Мікроструктурний аналіз показав, що після термообробки за

традиційним режимом А сталь має переважно трооститну структуру з доволі

10
-2
рівномірним розподілом карбідів і підвищеною ( = (6…8)∙10 см )
густиною дислокацій біля меж карбід-матриця і тростит-відпущений
мартенсит (табл. 5.4, рис. 5.4a, б).