Page 42 - ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД

42

РОЗДІЛ 1

ПРОБЛЕМИ КОРОЗІЙНО-ВОДНЕВОЇ ДЕГРАДАЦІЇ

КОНСТРУКЦІЙНИХ СТАЛЕЙ ТРИВАЛОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ

1.1 Особливості деградації конструкційних сталей тривалої

експлуатації за впливу кліматичних умов

1.1.1 Деградація тривало експлуатованих вуглецевих сталей

конструкцій ХVIII–XIX сторіч

Для спорудження інженерних конструкцій різного призначення (зокрема

мости, маяки, водонапірні вежі, аркові споруди), термін експлуатації яких на
сьогодні вже перевищив 100 років, використовували профільний металопрокат.

Сталі цих об’єктів істотно відрізнялися за вмістом вуглецю, шлакових

включень, їх розмірами та розподілом у перерізі елементів. Однак внаслідок

деградації сталей впродовж тривалої експлуатації їх механічні властивості, які

забезпечували роботоздатність елементів конструкцій на початку експлуатації,

змінювалися. Це проявилося трансформацією їх термодинамічно нестабільного

структурно-фазового стану, накопиченням пошкоджень за сукупного впливу

кліматичних чинників (кислотні дощі, пориви вітру, добові і сезонні

коливання температури), функціональних навантажень, корозійних чи

наводнювальних чинників. За їх дії пошкодження поступово зливалися з

утворенням мікро-, а пізніше і макротріщин, поширення яких могло

завершитися руйнуванням конструктцій. Така зміна структури, пошкодженість

і погіршення фізико-механічних властивостей є спільними ознаками

експлуатаційної деградації широкого класу конструкційних сталей.

Ускладнює оцінку міри деградації сталей минулих сторіч те, що слід

рахуватися з принципово різною якістю металу, порівняно зі сучасним. Адже з

розвитком металургійних технологій якість фасонного прокату підвищувалася

через зниження вмісту шкідливих домішок та неметалевих включень в сталях