Page 46 - ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД
P. 46
46
сукупного впливу кліматичних та технологічно обумовлених чинників. Так їх
наземні ділянки підлягають впливу кислотних дощів, поривів вітру, добових і
сезонних коливань температури, а підземні – перевантажень, пов’язаних із
зсувами ґрунтів, наводнювальною та корозійною дією ґрунтових вод та
агресивних відкладів типу конденсату у газогонах [22 – 25] чи у нафтогонах з
високим вмістом корозійно-активних складників, як неминучого наслідку
перекачування вуглеводнів [26, 27]. Дія всіх цих чинників підсилюється
впливом робочих напружень від тиску вуглеводнів у трубопроводах (до
1.2МПа). Адже структурно-фазовий стан цих сталей у вихідному стані, як
правило, термодинамічно нестабільний, а, отже, трансформується в часі
тривалого впливу експлуатаційних чинників. Причому еволюційні зміни у
структурі перліту за впливу деформацій відбуваються суттєво повільніше ніж
структурні зміни в межах феритних зерен і це відставання зберігається на всіх
етапах деформування [28]. Зародження тріщин при цьому відбувається в
цементиті, а в феритних прошарках перлітних зерен формуються
нагромадження дислокацій. Виникнення таких структурних пошкоджень, їх
ріст та злиття створюють передумови для формування наскрізних пошкоджень
в елементах тривалої експлуатації (магістральних газо- чи нафтогонах,
бурильних трубах тощо).
1.1.2.3 Наводнювання під час експлуатації низьколегованих сталей
Внаслідок тривалої експлуатації конструкційних сталей їх механічні
характеристики знижуються [29 – 34]. За впливу агресивних корозивно-
наводнювальних середовищ руйнування сталей інтенсифікується [35, 36].
Найчастіше це не враховують, і беруть до уваги лише напруження в елементах
конструкцій від дії механічних навантажень. Разом з тим попри вплив таких
чинників як корозійні, коливання температури і тиску газу в газогонах
наводнювання сталей вважають однією із найнебезпечніших причин
руйнування. Вміст водню в металі зруйнованих ділянок газогону досягав
3
9…12 см /100 г металу, що в рази перевищує вміст водню в трубах запасу до 3
