Page 43 - ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД

43

[1–3]. Це зменшувало імовірність виникнення розшарувань у напрямі

вальцювання, а отже, підвищувало опірність сталей крихкому руйнуванню та дії

корозивних середовищ. Отже, можна лише умовно порівнювати прокат з понад

100 річним терміном експлуатації із сучасним за їх властивостями. Частково

вплив такого чинника як технологія виготовлення можна мінімізувати,

порівнюючи властивості металу елементів однієї конструкції, які зазнавали

впливу різних механічних навантажень. При цьому, якщо робочі напруження

вважати основним чинником впливу на експлуатаційну деградацію

конструкційних сталей [4–6], то таке порівняння дає змогу у першому

наближенні виявити відмінності між ними за структурно-механічним станом.

В Європі конструкції ХVIII–XIX сторіч реконструюють, бо вважають їх

цікавими культурно-історичними об'єктами, які важливо зберегти для

майбутніх поколінь як приклади оригінальних інженерно-технологічних

рішень. Найпоширенішим матеріалом для металоконструкцій другої половини

XIX сторіччя були пудлінгові сталі [7, 8], склад, структура та властивості яких

змінюватися в широкому діапазоні [9–15]. Властивості експлуатованих сталей

залежить і від їх властивостей у вихідному стані, і від впливу силових та

кліматичних чинників, які можуть змінювати здатність сталей протидіяти

робочим навантаженням і визначати роботоздатність старовинних об’єктів в
часі тривалої експлуатації. Зокрема, дослідження фізико-механічних

властивостей сталей мостів і шляхопроводів ХVIII–XIX сторіч
використовують для прогнозування їх залишкового ресурсу [4, 16–18]. Так, на

основі порівняння експлуатованої і нормалізованої після експлуатації
пудлінгової сталі мосту Польщі з ферит-перлітною структурою показано [17],

що пластичність нормалізованої сталі зросла на 25–30 %, а міцність на 8–12 %.
О
При цьому за температури випробувань -40 С ударна в’язкість

експлуатованих сталей була нижчою ніж нормалізованих на 30 % (для литої

сталі) до 4 разів (для пудлінгової), тоді як за кімнатної температури різниця

між ними зменшилася до 10% та 70 % відповідно (рис. 1.1а).