Page 145 - Microsoft Word - Дисертація.docx

145

Якщо не вдається скористатися вказаними граничними

значеннями, тоді використовують симуляційний підхід на основі

методу Монте-Карло. Генерується деяке число k (як правило k=999)

незалежних реалізацій біноміального процесу, кожна об’ємом n

елементів у досліджуваній області. Для кожної з реалізацій будується

оцінка L функції та визначається величина

ˆ
τ = max L ( ) rr − i 1= ,..., k .
i
r≤ s i
Обчислені величини та значення τ для емпіричних даних

впорядковуються у зростаючому порядку. Якщо положення τ

перевищує (1-α)(k+1), то гіпотезу про ППВ відкидають з ймовірністю

помилки α. Відомі доповнення для L тесту, які з використанням

вагових функцій послаблюють вплив при малих або великих значеннях

r.

Для того, щоб отримати на зображенні точковий образ, потрібно

виділити окремі точки, котрі належать об'єкту або фону. Для цього можна

використати підхід, описаний в [113]. Нагадаємо деякі важливі моменти.

Зображення ділиться на ряд однакових фрагментів, для кожного з яких

формується гістограма, а на її основі визначаються яскравості, які

домінують у фрагменті. Після цього кожному фрагменту зображення

можна поставити у відповідність вектор яскравостей. Будемо послідовно

перебирати яскравості із діапазону зображення. Для фіксованої яскравості,

у випадку коли для фрагмента вона домінуюча, ставимо у відповідність

точку — центр фрагмента. Таким чином формується множина точкових

образів для кожної яскравості із діапазону зображення. Схематичний

приклад запропонованого способу формування точкового образу для

окремої яскравості наведено на рисунку 3.9.