Page 120 - Microsoft Word - Дисертація.docx

120

|B ∩ B | |F+ ∩ F |
ME = −1 O T O T ,
| | | |
F
+
B
O O
де B та F - позначають фон та об’єкт сегментованого зображення за
o
o
допомогою методу, а B та F - фон та об’єкт тестового зображення.
T T
Відносна похибка площі фону – RAE показує відмінність між

сегментованим та тестовим зображеннями і визначається як :

F O − F T
 F if F T < F O

RAE =  O ,
 F T − F O if F ≥ F
 F T T O


де F та F - площі об’єктів на тестовому та сегментованому
T
O
зображеннях відповідно. Відхилення форми сегментованих областей на

досліджуваному та тестовому зображеннях можна обчислити також за

допомогою модифікованої Хаусдорфової відстані – MHD яку

визначають як:

MHD (F F , )= max (d (F F , ) d, (F F , )),
O T MHD O T MHD T O
1
де d (F F , )= ∑ f − F .
MHD O T | | O T
F
O f ∈F
O O
F та F - позначають області об’єктів на тестовому та
O
T
сегментованому зображеннях.

Базу порівняння склали добре відомі зображення, котрі часто

використовуються для подібних цілей. Результати порівняння

підсумовані у таблиці 2.3.

Як бачимо в більшості випадків запропонований метод дає меншу

похибку сегментації для різних оцінок, на це вказує і середнє значення

похибки для вибраних зображень.

Результат сегментації значною мірою залежить від типу

зображення. Тому вибір методу сегментації, як правило, враховує це. В