Page 116 - Microsoft Word - Дисертація.docx

116

сформоване підмножинами з точок під № 1–3 (рис. 2. 30г), до яких

ввійшли найтемніші точки слідів від включень та сірі точки фону з

двох підмножин (№ 2 та 3), що формують внутрішні поверхні ямок, які

нерівномірні за яскравістю через різну глибину залягання точок. Ці

об’єкти обмежені на вхідному зображенні найсвітлішими точками, які

відповідають гребеням відриву, утвореним внаслідок потоншання

перетинок між суміжними ямками. З отриманого бінарного зображення

визначили розміри ямок. Ширину перетинок між ними, яка певною

мірою характеризує пластичність металу, можна знайти, аналізуючи

зображення, сформоване підмножинами з найсвітліших точок під № 4 і

5 (рис. 2. 30д).

Рис. 2.30. Послідовне перетворення вхідного фрактографічного

зображення (а) в сегментоване внаслідок його поділу на п’ять

підмножин точок (б) з виділенням типових елементів у вигляді слідів

від включень на дні великих ямок, сформованих точками підмножини

під № 1 (в); ямок – № 1–3 (г); перетинок між ними – № 4 і 5 (д) та меж

конгломератів ямок – № 5 (е).