Page 119 - Microsoft Word - Дисертація.docx
P. 119

119

                        2.5. Оцінка якості роботи алгоритмів сегментації.




                        Оскільки сегментація  зазвичай використовується не самостійно, а

                  як частина деякої системи (наприклад, системи машинного зору), то з

                  практичного  погляду,  якість  роботи  методу  оцінюється  відповідно  до

                  роботи системи в цілому. Тому один і той же метод сегментації може


                  виявитися  хорошим  для  одного  завдання  і  поганим  для  іншого.  Для

                  грубої оцінки якості методу в конкретному завданні зазвичай фіксують

                  декілька  властивостей,  якими  повинна  володіти  хороша  сегментація.

                  Якість роботи методу оцінюється залежно від того, наскільки отримана


                  сегментація          володіє         цими         властивостями.            Найчастіше

                  використовуються            такі      властивості:        однорідність          областей

                  (однорідність  кольору  або  текстури);  несхожість  сусідніх  областей;

                  гладкість  границі  області;  маленька  кількість  дрібних  «дірок»


                  усередині  області  та  ін.  [120].  Також  крім  коректності  виділення

                  шуканих об’єктів приймається до уваги і час роботи. Серед так званих

                  прямих  оцінок  якості  сегментації  зображення  найбільш  часто

                  використовуються  наступні:  похибка  хибної  класифікації  -  МЕ  [47],

                  відносна похибка площі фону - RAE [48] та модифікована Хаусдорфова


                  відстань  -  MHD  [121].  Згадані  оцінки  найбільш  зручні  для  оцінки

                  бінаризації зображень.

                        За    допомогою          цих     оцінок      було      протестовано         роботу

                  запропонованого способу сегментації у порівнянні з відомим методом

                  Оцу [53], який до сьогодні являється найбільш цитованим у літературі.


                  Згадана похибка хибної класифікації ME визначається як кореляція між

                  зображеннями, одне з яких сегментоване за допомогою методу, а інше

                  сегментоване  людиною.  Вона  відповідає  частці  точок  фону  хибно

                  віднесених до об’єкта і навпаки. Її можна виразити як:
   114   115   116   117   118   119   120   121   122   123   124