Page 119 - Microsoft Word - Дисертація.docx
        P. 119
     119
                        2.5. Оцінка якості роботи алгоритмів сегментації.
                        Оскільки сегментація  зазвичай використовується не самостійно, а
                  як частина деякої системи (наприклад, системи машинного зору), то з
                  практичного  погляду,  якість  роботи  методу  оцінюється  відповідно  до
                  роботи системи в цілому. Тому один і той же метод сегментації може
                  виявитися  хорошим  для  одного  завдання  і  поганим  для  іншого.  Для
                  грубої оцінки якості методу в конкретному завданні зазвичай фіксують
                  декілька  властивостей,  якими  повинна  володіти  хороша  сегментація.
                  Якість роботи методу оцінюється залежно від того, наскільки отримана
                  сегментація          володіє         цими         властивостями.            Найчастіше
                  використовуються            такі      властивості:        однорідність          областей
                  (однорідність  кольору  або  текстури);  несхожість  сусідніх  областей;
                  гладкість  границі  області;  маленька  кількість  дрібних  «дірок»
                  усередині  області  та  ін.  [120].  Також  крім  коректності  виділення
                  шуканих об’єктів приймається до уваги і час роботи. Серед так званих
                  прямих  оцінок  якості  сегментації  зображення  найбільш  часто
                  використовуються  наступні:  похибка  хибної  класифікації  -  МЕ  [47],
                  відносна похибка площі фону - RAE [48] та модифікована Хаусдорфова
                  відстань  -  MHD  [121].  Згадані  оцінки  найбільш  зручні  для  оцінки
                  бінаризації зображень.
                        За    допомогою          цих     оцінок      було      протестовано         роботу
                  запропонованого способу сегментації у порівнянні з відомим методом
                  Оцу [53], який до сьогодні являється найбільш цитованим у літературі.
                  Згадана похибка хибної класифікації ME визначається як кореляція між
                  зображеннями, одне з яких сегментоване за допомогою методу, а інше
                  сегментоване  людиною.  Вона  відповідає  частці  точок  фону  хибно
                  віднесених до об’єкта і навпаки. Її можна виразити як:
     	
