Page 52 -

1.4 Воденьсорбційні властивості гідридотвірних інтерметалічних

сполук TiFe, Ti Fe O, Ti Fe O та Zr V O
3
3
0,6
2
0,3
3
3
4
Активація TiFe (у вигляді порошку) включає нагрівання до 400-450 °С у
вакуумі та подальший відпал у водні під тиском близько 0,7 МПа, після чого
слідує охолодження до кімнатної температури та взаємодія з воднем під висо-
ким тиском (3,5…6,5 МПа). Все це є досить енергозатратною процедурою. Дру-

гою проблемою є декрепітація кристалічного TiFe під час циклів абсорб-
ції/десорбції. Однак, нанокристалічний TiFe, який можна отримати кульковим

помелом може безпосередньо реагувати з воднем при кімнатній температурі
[180]. Так, TiFeH утворюється при рівноважному тиску водню 1 МПа (рис.
~1

1.22), а TiFeH при більш високому тиску [181, 182]. На рисунку 1.22 показано
~2
вплив мікроструктури на сорбцію водню. Нанокристалічний TiFe демонструє

комбінацію двох інших характеристик сорбції: швидке поглинання через вели-

ку кількість міжзеренех меж і їх невпорядкованість (псевдоаморфність) та пла-

то при тиску ~ 1 МПа через утворення гідриду ядрами кристалітів [180, 182].

У роботі [177] автори описали модель гідрування TiFe: (1) водень хемо-

сорбується на поверхні TiFe; (2) відбувається зародження гідридної фази; (3)

водень дифундує через гідридний шар углиб; (4) фазові перетворення на межі

фаз TiFe/TiFeH ; (5) зародження і зростання гідридної фази.
x

Рисунок 1.22 – Ізотерми тиск-концентрація при кімнатній температурі для
TiFe: (a) аморфний, (b) нанокристалічний зразок (~ 6-7 нм) і (c) інтерметаліч-
на сполука [182].

52