Page 92 - КЛАСИФІКАЦІЯ ЛОКАЛІЗОВАНИХ ДЕФЕКТІВ ЗВАРНИХ ШВІВ НА РЕНТГЕНІВСЬКИХ ЗОБРАЖЕННЯХ ТРУБ
P. 92

92

               вважатимемо, що  f  є зображенням з просторової області  D . Позначимо через

                f   та  f   нижню  та  верхню  границі  D   відповідно:  f                      inf f  (x )  та
                                                                                             inf
                 inf
                            sup
                                                                                                  x
                                                                                                    D
                f sup    sup f  (x ).  Динамічний  діапазон  зображення  f   позначимо  як  D       (  ) f .  Він
                       x D                                                                         r
               визначається  через  різницю  D            r (  ) f   f sup    f ,  де  операція  віднімання
                                                                          inf
               здійснюється  в  області  R.  На  загал  вважається,  що  розширення  діапазону

               рівнів  сірого  елементів  зображення  сприяє  поліпшенню  його  якості.  Тому

               потрібно  встановити  які  значення  має  приймати  коефіцієнт  розширення

               діапазону   ,  аби  D       (  ) f   був  якнайближче  до  максимально  можливого.
                                           r
               Фактично    стосовно  f   є  коефіцієнтом  гомотетії,  використовуючи  яку

               формуватимемо нове зображення                 f  з динамічним діапазоном
                                                             p


                             D  (      ) f  (    ) f    (    ) f        f        f ,
                               r      p            p   sup        p   inf       p  sup       p  inf


               де   є дійсним додатним числом. Клас  (                 ) f   строго додатних гомотетій
                                                                       p     0
               відносно  зображення  f ,  є  природнім  його  відображенням.  Потрібно  знайти

               оптимальне значення   . Оптимізаційна задача полягає у знаходженні гомотетії


               з  більшим  динамічним  діапазоном,  виходячи  з  того,  що  нижня  та  верхня
               границі      рівнів     сірого     зображення        мають      задовольняти        нерівності

                 M    f    f     M .    Враховуючи         це     оптимізаційну         задачу      можна
                         inf   sup
               сформулювати  як  відшукання  додатного  числа                      (  ) f .  Для  зображення
                                                                                 opt

                 (  f )   f  воно має забезпечити максимальний динамічний діапазон в класі
                 opt       p

               (       ) f  ,  зокрема  D   (   (  ) f    ) f   max  (D       ) f .  Тому  перетворення
                     p      0             opt  opt      p          0  r     p

               зображення,  для  якого  досягається  оптимальне  покращання  динамічного

               діапазону,  визначається  як  L (            f )   (  f )  p  f .  Розглянемо  функцію
                                                         opt
                                                                   opt
                 ( h   ( : )  , )  [ M  ,M ], покладаючи
   87   88   89   90   91   92   93   94   95   96   97