Page 88 - dysertaciyahembara

Згідно з працями [125, 255], встановили, що швидкість руху

дислокацій залежно від напружень τ, температури Т та концентрації водню

CH можна описати співвідношенням


2
2 b D
v  S  f C  (3.2)
d
kT H

де D – коефіцієнт самодифузії металу; b – стала Больцмана.
S
Розглянемо детальніше чинники, які впливають на швидкість руху

дислокацій. Насамперед, це напруження, яке діє на дислокацію. Воно

складається з трьох компонентів: сила тертя ґратки, яку визначаємо

напруженням Пайєрлса–Набарро − , сила опору з боку дислокацій лісу

та сила опору дисперсних частинок :

  P N     (3.3)


D
F

Ці сили визначають так:


2 G  d  Gb
  exp  2  ,    Gb  ,   , (3.4)

P N

q  qb  F D l

де G – модуль зсуву; = 1 – для гвинтової дислокації; = 1 − ν – для

крайової дислокації; ν – коефіцієнт Пуассона; d – відстань між сусідніми

атомними площинами, в яких відбувається ковзання; b – міжатомна відстань

у напрямку ковзання (рис. 3.5).

Аналіз розрахункових результатів, отриманих за першою формулою

(3.4), показує таке: що менший вектор Бюргерса b і більша відстань d між

площинами, паралельними площині ковзання (рис. 3.5), то менше критичне

дотичне напруження Пайєрлса–Набарро (рис. 3.6).

88