Page 42 - dysertaciyahembara
P. 42

надійні методи вирішення атомістичних процесів у вершині тріщини. Те ж

                  саме стосується кількісного визначення концентрації водню біля вершини

                  тріщини  в  зоні  передруйнування  на  нанорозмірі,  включаючи  достатньо

                  реалістичне атомістичне моделювання росту тріщини [20, 91]. Особливою

                  проблемою при моделюванні ВД в умовах одночасної дії механізмів HELP

                  і  HEDE  є  те,  як  забезпечити  пов’язані  взаємодії  дифузії  водню  та

                  індукованого розм’якшення зі зниженням когезійної міцності через HEDE.

                  Автори  [144,  145]  розробили  прогнозну  модель  розтріскування,

                  спричиненого  воднем,  яка  включає  аспекти  зв’язку  HELP  +  HEDE  у

                  високоміцній низьколегованій сталі. Вони забезпечили гарну узгодженість

                  між змодельованими кривими розкриття вершини тріщини (CTOD-R) для

                  різних  швидкостей  деформації  та  експериментальними  результатами.

                  Нещодавно автори [26, 27] узагальнили опубліковані результати та надали

                  вичерпні  огляди  мікромеханічних  моделей  розтріскування  за  допомогою

                  водню  для  застосування  для  прогнозування  терміну  експлуатації  сталей.

                  Стаття  [26]  надає  огляд  поєднаної  ранньої  моделі  HELP  +  HEDE,

                  запропонованої  у  [98]  для  прогнозування  докритичного  розповсюдження

                  пластичної тріщини та руйнування низьковуглецевої сталі для резервуарів


                  під  тиском  за  допомогою  водню.  Також  обговорюються  вдосконалені
                  багатовимірні моделі для HAC у сталях, які включають як пружнопластичну


                  деформацію за допомогою водню, так і термодинамічну теорію декогезії.
                  Моделі були спочатку запропоновані [94], а потім широко обговорені у [30,


                  40, 161].
                         Результати  вказують  на  можливу  зміну  механізму  ВД  від  воднево-


                  індукованого розм’якшення (HELP, HESIV тощо) до крихкого типу HEDE

                  руйнування та воднево-індукованого зміцнення. Перехід між механізмами

                  залежить від граничних умов: концентрації водню та умов  навантаження

                  [132, 148], що узгоджується з моделлю HELP + HEDE [28, 49] (рис. 1.3).








                                                                                                          42
   37   38   39   40   41   42   43   44   45   46   47