Page 38 - dysertaciyahembara

воднево-посиленої пластичності або воднево-посиленої декогезії, див. табл.

1.1 і 1.2) залежать від багатьох факторів:

 мікроструктура сталі [28, 41, 47-50, 164, 168];

 джерело водню (газоподібний/електрохімічний) і стан наводнювання

[127, 143, 169];

 процеси локального розподілу та захоплення водню пастками[28, 47-

50, 77, 164, 168];

 локальна концентрація водню – критична концентрація водню [28, 48,

49, 77, 122, 132, 142, 143, 148, 151];

 воднево-дислокаційна взаємодія (зародження дислокації та рухливість

дислокації) [44, 52, 58, 69, 79, 103, 104, 170-172];

 швидкість навантаження [49, 77, 132, 148, 164, 165].

Більше того, незважаючи на те, що є експериментальні дані HELP про

рух дислокацій, посилених воднем [22, 30, 37, 51, 53, 54, 98, 125, 140, 150,

157], є і протилежні результати. Недавні передові експерименти із

наводнювання in situ, модельні дослідження та результати атомістичних

розрахунків ясно вказують на протилежні результати. Посилена воднем

дислокаційна активність у вершині тріщини може призводити і до інших,

зовсім протилежних явищ. Сюди входять:

 великі напруження та накопичення водню [18, 20, 49, 92];

 взаємодії між вакансіями та воднем [42, 131, 173-176];

 посилене зародження дислокацій [52, 58, 172];

 пригнічення викиду дислокацій з вершини тріщини [52, 69, 79];

 утруднена рухливість дислокацій – ефекти закріплення [52, 58, 69, 79,

126, 132, 137, 148, 174, 177-181].

Отже, через зниження пластичності у вершині тріщини активація

механізму HEDE [28, 49, 91, 92, 182-184] може проявлятися самостійно. Цей

процес може спровокувати зміну домінуючого механізму ВД з HELP на

HEDE [49]. Також можлива активація інших механізмів у сталях та чавуні,

що не відповідає HELP [24].

38