Page 54 - Dycert_Havryluk
P. 54
54
утримується силами поверхневого натягу рідини, то воно буде тягнутись рідиною,
а пружина почне розтягуватись. Коли стала поверхневого натягу рідини і сила
розтягу пружини стануть однаковими за величиною, при подальшому зниженні
рівня рідини відбудеться відрив кільця від її поверхні. У момент відриву
відмічали положення візира на шкалі. При цьому кожен раз при розвантаженні
терезів виконували перевірку нульового положення візира. 3 трьох вимірювань
знаходили середнє арифметичне значения.
Термодинамічну роботу адгезії, яка характеризує зменшення вільної
поверхневої енергії металу та визначається як зусилля розриву міжфазного
поверхневого шару, розраховували за рівнянням Дюпре-Юнга [54]:
Wа = σр∙(1 + cosθ) (2.7)
де σр – поверхневий натяг розчину, Н/м;
cos θ – косинус крайового кута змочування.
Для побудови ізотерми адсорбції Г= f(C) визначали дотичні до ізотерми
поверхневого натягу σ=f(C). Визначивши ємність моношару Г∞ розрахували
площу та довжину молекули активного компоненту ЗОР на поверхні сталі.
2.4.2 Визначення крайових кутів змочування рідин
Кількісна оцінка ЗОР на змочування проводили по зміні крайових кутів
змочування [139]. Зразок досліджуваного металу, виготовлений із сталі
38ХН3МФА у вигляді пластинок (1,5х2,0 см.), і шорсткістю поверхні 0,63 мкм,
поміщали на предметний столик, висота якого за допомогою гвинта регулюється
так, щоб вивести на рівень фокус фотокамери.
Середовищем слугували мінералізована вода (твердість 7,0 мг-екв/л), ЗОРн
та синтезовані ЗОР. Краплю досліджуваної рідини (діаметр не більше 3 мм) з
допомогою шприца наносили на підготовлену поверхню зразка, тримаючи шприц
о
під кутом 15…25 до поверхні. Краплю фотографували і за допомогою програми
Dopel Illustrator обробляли зображення, вимірювали кут та визначали його cos.