Page 53 - Dycert_Havryluk

53

Перед електрохімічними дослідженнями зразки витримували у середовищі

до встановлення стаціонарного потенціалу корозії.

Поляризаційні криві будували усереднюючи результати випробувань 3

зразків.

2.4 Методи дослідження адсорбції

Адсорбційні властивості ЗОР вивчали вимірюванням крайового кута

змочування (метод проектування краплі) та визначенням поверхневого натягу

(метод відриву кільця).

2.4.1 Визначення поверхневого натягу рідин

Поверхневий натяг рідин σ визначали за методом відриву кільця (метод Дю

Нуї).

Поверхневий натяг рідини вимірюється вільною енергією її поверхні,

віднесеної до одиниці площі і являє собою силу, прикладену по дотичній до

площини поверхні (або що припадає на одиницю довжини). Дистильовану воду (σ
2
= 72,75 мДж/м при 20°С) використовують як еталон.

Платинове кільце піднімають з рідини, що змочує його, зусилля відриву і є
сила поверхневого натягу і може бути перераховано в поверхневу енергію.

Метод визначення поверхневого натягу рідин σ через зв’язок
поверхневого натягу з силою F, необхідною для відриву від поверхні рідини

тонкого кільця радіусу R, добре змочуваного рідиною, описується виразом:

σ = kF/4πR (2.5)

де величина k залежить від радіуса кільця і товщини дроту, з якого воно

зроблено, а також від поверхневого натягу рідини, але остання залежність доволі
слабка, що дозволяє використовувати цей метод як відносний:

σ = (σe F)/ Fe (2.6)

де величини σe і Fe відносяться до еталонної рідини.

Для проведення досліджень опускали кільце до дотику з поверхнею рідини

у посудині. Поступово повільно піднімали кільце вверх. Оскільки металеве кільце