Page 39 - дисертація головей3-converted

40

нафти найменш корозійно-стійкі труби із мангановмісних низьколегованих

сталей типу 09Г2С, 17Г1С та ін., більш стійкі − із сталі 20. Виділення в

структурі сульфідних неметалевих включень суттєво знижує стійкість

маловуглецевих та низьколегованих сталей до локальної корозії.

Найнебезпечнішими є змішані сульфіди (Ca, Mg, Mn) хS у [79]. Корозійна

тривкість вуглецевої сталі 20 залежить і від неметалевих включень, і від

характеру фаз перлітного типу. Найбільш корозійно небезпечні мангановмісні

сульфіди, найменш – колонії сферичного перліту. Небезпечність пластинчатого

перліту, а також верхнього і нижнього бейніту визначається їх кількістю та

дисперсністю. Рекомендовано при побудові промислових нафтогазопроводів

використовувати труби зі сталі 20 з двофазною структурою: ферит + сферичний

перліт [80].

Таким чином, аналіз літературних і експериментальних даних показав, що

корозійно-механічне руйнування сталей визначається водневим і корозійним

чинниками, які в свою чергу залежать від хімічного складу середовища і

сталей, а також їх структури. Всі ці дослідження проводились у розчині NACE

(5 % NaCl + 0,5 % CH 3COOH, насичення H 2S, за температури 24±3 С), однак на

газових родовищах України вміст сірководню не перевищує ~3%. З іншого

боку на розвиток корозійно-механічного руйнування впливатиме склад

сульфідів заліза, який в першу чергу залежить від концентрації сірководню. Їх

вплив на ці процеси в літературі залишається не вивченим.

Висновки до розділу 1

1. Проведено аналіз літературних джерел з питань впливу сірководню

на перетікання окисно-відновних процесів на сталях та склад продуктів корозії.

Зроблено висновок про необхідність конкретизації окисно-відновних реакцій

Сульфуру в межах потенціалів корозії сталей з використанням інертного

склографітового електрода у розчині натрію сульфіду. Встановити окисно-