Page 39 - дисертація головей3-converted
P. 39

40

               нафти  найменш  корозійно-стійкі  труби  із  мангановмісних  низьколегованих

               сталей  типу  09Г2С,  17Г1С  та  ін.,  більш  стійкі  −  із  сталі  20.  Виділення  в

               структурі  сульфідних  неметалевих  включень  суттєво  знижує  стійкість

               маловуглецевих         та     низьколегованих         сталей     до     локальної       корозії.

               Найнебезпечнішими  є  змішані  сульфіди  (Ca,  Mg,  Mn) хS у  [79].  Корозійна

               тривкість  вуглецевої  сталі  20  залежить  і  від  неметалевих  включень,  і  від

               характеру фаз перлітного типу. Найбільш корозійно небезпечні мангановмісні

               сульфіди, найменш – колонії сферичного перліту. Небезпечність пластинчатого

               перліту,  а  також  верхнього  і  нижнього  бейніту  визначається  їх  кількістю  та

               дисперсністю.  Рекомендовано  при  побудові  промислових  нафтогазопроводів

               використовувати труби зі сталі 20 з двофазною структурою: ферит + сферичний

               перліт [80].

                      Таким чином, аналіз літературних і експериментальних даних показав, що

               корозійно-механічне  руйнування  сталей  визначається  водневим  і  корозійним

               чинниками,  які  в  свою  чергу  залежать  від  хімічного  складу  середовища  і

               сталей, а також їх структури. Всі ці дослідження проводились у розчині NACE


               (5 % NaCl + 0,5 % CH 3COOH, насичення H 2S, за температури 24±3 С), однак на

               газових  родовищах  України  вміст  сірководню  не  перевищує  ~3%.  З  іншого

               боку  на  розвиток  корозійно-механічного  руйнування  впливатиме  склад

               сульфідів заліза, який в першу чергу залежить від концентрації сірководню. Їх

               вплив на ці процеси в літературі залишається не вивченим.





                      Висновки до розділу 1



                      1.  Проведено аналіз літературних джерел з питань впливу сірководню

               на перетікання окисно-відновних процесів на сталях та склад продуктів корозії.

               Зроблено  висновок  про  необхідність  конкретизації  окисно-відновних  реакцій

               Сульфуру  в  межах  потенціалів  корозії  сталей  з  використанням  інертного

               склографітового  електрода  у  розчині  натрію  сульфіду.  Встановити  окисно-
   34   35   36   37   38   39   40   41   42   43   44